Сделайте не краткий пересказ главы "наталья савишна" повести л.н. толстого "детство".

у цьому романі видатний автор найвідоміших пригодницьких романів розповідає про надзвичайні пригоди у відкритому океані та нетрях тропічної африки, які довелося пережити юному дику сенду та його вірним друзям. героям книги довелося пройти важкий шлях, який пролягав від нової зеландії до берегів каліфорнії. на цьому шляху друзі були вимушені випробувати свої сили у протистоянні з океанськими просторами, тропічними джунглями, дикими племенами людожерів і лютими хижаками. усі товариші дика сенда були або морехідцями, або звичайними мандрівниками. тому коли місіс уелдон та її син потрапили в біду, їм ні на кого було сподіватися, крім дика сенда, п’ятнадцятирічного юнака, що служив молодшим матросом на шхуні, володарем якої був її чоловік. зрозумівши це, юнак справдив високу довіру дорослих, які знаходилися поряд з ним, і прийняв на себе керування невеличкою командою і судном після загибелі екіпажу «пілігрима». ставши п’ятнадцятирічним капітаном, дик взяв на себе відповідальність за життя місіс уелдон і її сина, а також п’ятьох негрів, яких врятувала команда шхуни.

дик сенд залишився лідером своєї невеличкої команди і після того, коли «пілігрим» розбився об рифи, а його пасажири опинилися в диких нетрях тропічної африки. на їхню доли випало чимало іспитів, але важче за все було юнакові. бо від його рішень, його команд та його дій залежало життя і доля його товаришів по нещастю, що повністю довірилися п’ятнадцятирічному капітанові. і незважаючи ні на що, він виправдав сподівання цих людей.

после прочтения думала буду ругать книгу, но потом увидела, что жанр "детская фантастика" и решила более мягко отнестись к . простой язык, крупный шрифт и банальная , которая вроде бы написана для подростков, но как для меня самый максимум будет лет 13 (хотя научный прогресс у нас, так бежит вперёд, что и в этом возрасте книга покажется скучной). аннотация чуть-чуть исказила смысл, что конечно меня расстроило и я совершенно ожидала другого. несколько строк на обложке книги сказали нам о том, что вот парень артемка, случайно попадает на фирму, в которой занимаются программированием игр, но это не совсем так. перед нами развернулась о переходном возрасте, что вот подростки из-за семейных проблем уходят в виртуальный мир, что родители их игнорируют и все в этом роде. я как человек, который отчасти уже прошёл этот "переходный" период, читала конечно скептично и не во всем, что преподносит автор находила здравый смысл. роман хорош просто для лёгкого чтива или во время "нечитуна", но не более. и конечно большинство событий в книге просто по щелчку пальцев можно предсказать, а уж концовка..