Чому навчає повість про славка беркуту

відповідь:

повість "шпага славка беркути" навчає нас розумінню того, як важливі в житті кожного з нас моральні чесноти. як же важливо мати повагу до близьких людей - батьків, друзів, та й загалом до кожної особистості. кожен з нас має нести відповідальність за свої вчинки. життя має свої закони, свої випробування, які кожен має пройти достойно, залишаючись людиною. підлість, байдужість, безвідповідальність духовно нівечать людину, деморалізують її. твір   "шпага славка беркути"   - багатоаспектний та багатопроблемний, що, перш за все, вчить своїх читачів бути людяними та чуйними.

пояснення:

ответ:

ответ

объяснение:

мені здається, що у світі не так багато понять, які можна вважати абсолютно вірними. тобто,   рідко у світі можна зустріти   абсолютне зло або добро.   і добра людина може вчинити поганий, злий вчинок, а та, яка вважається злою – навпаки, добрий. у кожному з нас є і добро, і зло, а що, врешті-решт, переможе – залежить, в першу чергу, від нас самих.

що ми звикли вважати добром? чесність, ввічливість, справедливість, взає, милосердя…   на сьогоднішній день ці риси чомусь все більше становляться рідкістю. люди намагаються зробити своє життя легшим, але таким чином роблять складнішим життя тих, хто знаходиться поруч. нещодавно побачила на вулиці таку картину: мати з донькою, гуляючи, побачили маленьке кошеня. мала хотіла його погладити, прохала забрати додому, та натомість мама потягла її за руку геть з зухвалим: «усіх не обігрієш! » звичайно, не обігрієш. але необхідно було дати доньці проявити милосердя – хоча б погладити чи погодувати кошеня, адже ці слова можуть, врешті-решт, стати її життєвим гаслом. на жаль, саме за принципом «усіх не обігрієш! » живе сьогодні більша частина   знайомих мені людей. ми перестали одне одному: мало хто на сьогоднішній день дасть милостиню жебраку (хай сам заробляє), поступиться місцем бабусі у транспорті (наступним рейсом поїхала б), просто спитає на вулиці у незнайомої дівчини, чого вона плаче (не мої справи – сама розбереться). нещодавно чула у новинах про такий випадок: у центрі міста помер чоловік. помер серед білого дня, і ніхто не прийшов йому на . а трапилося все дуже просто: людині стало зле – «схопило» серце, вона упала. але оточуючі вирішили, що чоловік просто напився, і ніхто навіть не намагався йому . якби вчасно викликали «швидку », життя чоловіка можна було б врятувати…

хтось скаже, що сьогодні саме життя вимагає такого ставлення. але ж ніхто не застрахований від неприємностей, від старості, як кажуть: «від суми та від тюрми не зарікайся», то чи нам ніколи не потрібна буде або ж просто добре слово?

у багатьох літературних творах представлена   проблема добра і зла, над нею часто замислюються філософи. наприклад, г. с. сковорода – письменник і філософ –   у поезії «всякому місту звичай і право» також звертається до цієї проблеми.

тож що буде панувати у нашому світі – добро чи зло – залежить, на мою думку, передусім від кожного з нас

Щоб забавити дітей оповіддю, галина малик робить її веселою і повчальною водночас. її герої мають і фантастичні здібності, як, наприклад, недочеревик, який може подорожувати в наш світ з недоладії, так і звичайні, притаманні людям риси — ледащі, гнів, непослідовність. не забула казкарка і про батьків, нагадуючи їм зі сторінок книжки, що виховувати малих дітей треба, насамперед, казкою. тому що хто, як не улюблені персонажі, можуть власним прикладом продемонструвати, як треба чинити в тій чи іншій ситуації, а які дії можуть накликати біду. у казці «незвичайні пригоди алі в країні недоладіь порушено дуже цікаве питання: «чи треба доводити справи до кінця? » дівчинка аля, яка все полишала на половині, потрапила за це в чарівну країну недоладію, де зрозуміла, що незакінчені справи можуть призвести до великих неприємностей. тому, повернувшись додому, вона не тільки доробила усі свої справи, а ще почала попереджати інших, щоб закінчували почате. отже, авторка за алі доносить до читачів головну думку казки про те, що кожна розпочата справа має бути завершена.