Добро і зло в сучасному світі ( юрій винничук місце для дракона)

добро і зло - це вічне протистояння. воно ніколи не закінчиться і буде актуальним завжди. ця тема доволі важлива для розсудження. дракон це символ добра, а князь - символ зла. він заради своєї вигоди, не своїми руками, вбиває дракона. але він йому нічого не зробив. дракон лиш їв травичку, читав і писав вірші. але це вбивство було вигідним для князя. тому потрібно думати не лише про свою вигоду, а й про те що це може нашкодити іншим

леся українка мала могутню зброю   – багату уяву, палке серце, величезний талант. тому й захотілося їй стати піснею, щоб вільно по світу літати, людям у горі й радіти з ними в радості. ліричну героїню ваблять стихії, їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. має вона й свої таємниці, «щастя… таємне», яке засіяє разом із нею ясніше ясної зорі й гучніше, ніж море. у вірші багато інверсій, епітетів, які увиразнюють основну думку.

джерело: довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua

досить таки важко, серед усього розмаїття шедеврів української літератури, обрати один твір, якому можна віддати перевагу, бо кожен твір по-своєму гарний і кожен твір несе в собі певний емоційний заряд, основну думку, те що хотів показати автор. проте, особисто в мене, зі словосполученням «мій улюблений твір» асоціюється «лісова пісня» лесі українки. ця на диво сильна людина, видатна особистість та одночасно прекрасна письменниця зробила великий внесок в розвиток літератури, всі її твори є змістовними та містять багато філософських, психологічних та історичних аспектів. драма-феєрія «лісова пісня» захоплює з перших рядків. разом з героями твору читач занурюється в незвичайний, дивовижний світ магії та чудес, який гармонійно переплітається зі світом людей, з їх повсякденними справами, звичними проблемами. мова драми також казкова, авторка збирає слова, наче перлини чи дорогоцінне каміння, а потім робить з них чарівне намисто, яке з неймовірною легкістю огортає читача. чого варті самі лише описи головних героїв «лісової пісні», наскільки шанобливо і витончено зображено природу в різні пори року, леся українка показує все живим, все в її творі має свою душу, і вітер, і річка, і поле… справедливо і чесно відображаються відносини між дійовими особами драми.

        в «лісову пісню» просто неможливо не закохатися, це дійсно окремий світ, який дає змогу відволіктися від буденних негараздів та відправитися разом із героями твору в велику, незбагненну країну мрій, спогадів та почуттів.