Образ нори генріка ібсена «ляльковий дім»

Нора постає у пєсі "ляльковий дім" з одного боку лялькою, якою користується торвальд, з іншого корисливою дружиною. критики по різному оцінку цьому персонажу. на мою думку, нора турботлива, ласкава і ніжна до дітей, чоловіка, лікара ранка, служанки. в епізоді, де анна-марія, служниця, з дітьми повертається до дому, ми бачимо щиру радість нори, вона питається про настрій дітей, що і як вони робили. вона постає перед нами матір'ю, можливо такою, як в неї не було. частина п'єси, де ми дізнаємося про позику грошей, задля лікування чоловіка, ібсен описав жінку, як турботливу, готову на все. в ситуації з подругою, фру лінне, нора не пише їй понад 5 років, тому що власні проблеми являються більш вагомими, ніж проблеми подруги, тут ми бачимо, що нора подумками занурюється в себе, настільки зберігає таємницю з грошами. але під час моменту, де міс хельмер каже, що досить їй, досить бути егоїсткою, краще нехай фру лінне розповість про себе, нора все-одно багато базікає не звертаючи увагу на сказане. вона не бажає розповідати подрузі про таємницю, але коли та починає вихвалятися, мов братам , нора каже, що попри все, вона заборгувала грощі і торвальд вилікувався. отже, нора має власні почуття, які показує дітям, товаришу, але для чоловіка вона іграшка, яка повинна мати гарну усмішку.

Родина кайдашів являє собою своєрідне художнє узагальнення стану селянської родини у певний період її розвитку, стану суспільства взагалі. ті видозміни, що сталися з членами родини, можна було б назвати моральною катастрофою. і тому досить смішна й гумористична повість викликає у читача зовсім не веселий сміх, а сміх крізь сльози. тому що на його очах відбувається знищення найважливішого складника родини і суспільства загалом — сімейного затишку, порозуміння між близькими людьми. усе це, ніби повінь, змиває сила руйнування і саморуйнування.

•пета — «…радо пускав бурунду на найнебезпечніші місця, держав його в запасі на найтяжчу, рішучу хвилю, немов непоборний залізний таран,— а тоді пускав його з відділом «кровавих туркоманів» довершувати побіди». • «усе хитро ти говориш, щоб відвернути мій гнів, аби скинути з себе вину! ти запровадив нас сюди, ти мусиш і вивести нас, і то зараз завтра, без страти часу й так мусить статись, або горе тобі! » (бурунда — т. вовку) • «…довгу хвилю бурунда стояв на місці, рвучи собі волосся і з горла страшні, беззв’язні окрики на вид загибелі свого війська». • «бурунда німий, синій з натуги і злості, зирнув довкола по долині». • «і що найдужче мене лютить, так се те, що погинемо без бою, без слави, мов

джерело:   довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua