важко описати що таке щастя взагалі. це, напевне, той стан душі коли світ навколо в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, і просто усвідомлювати, що в наших власних силах зробити своє життя і життя інших хоч трішки кращим. отже, коли ти робиш приємне іншим, ти робиш позитивний вплив на суспільство, своє власне середовище, яке формує тебе самого.
я почуваю себе щасливою коли я роблю щось гарне близьким і вони тішаться. тому вважаю, що робити щасливими інших - найпевніший спосіб самому бути щасливим. є гарний вислів «стався до інших так, як ти хочеш, щоб ставилися до тебе», тому давайте робити інших щасливими і бути щасливими.
тема: образ людини, відштовхнутої суспільством
головна думка: навіть якщо ти однин і в небезпеці, то все одно маєш духовні крила, які врятують, коли крижина почне тонути.
художні засоби:
епітети: біла, стара свита; темна, широка одра; тонка, майже прозора крижина.
метафори: в цьому році зима не вдягала білої свити//часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.//пошукала, поплакала..//бідувала в старій із торішніх зів"ялих трав.
риторичне запитання: що ж робити? нащо крилатим ґрунт під ногами?
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Підкажіть, будь ласка план то нарадної легенди "звідки пішло прізвище та ім"я богдана хмельницького?