Твір на тему " роль пісні в житті народу "

Тоди  к тебе ще  небуло

талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури микола вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім'я і творчість були заборонені. а поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень.

для поезії м. вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну україну.

у поемі "євшан-зілля" м. вороний порушує проблему вірності людини рідному краєві, своєму народові. використавши легенду про перебування сина половецького хана у полоні, його забуття про рідний край і батька, поет із болем у серці звертається до людей, які відцуралися від своєї батьківщини, які, потрапивши на чужу землю, забули рідну мову. чимало синів і дочок україни блукають по світу у пошуках щастя. це до них звернені слова поета:

краще в ріднім краї милім

полягти кістьми, сконати,

ніж в землі чужій, ворожій,

в славі й шані пробувати.

у поемі "євшан-зілля" в образі ханського сина бачимо тих українців, які шанують чужі звичаї і рідний край, які забули свої звичаї. микола вороний задає риторичне запитання:

де ж того євшану взяти,

того зілля-привороту,

що на певний шлях направить,—

шлях у край свій повороту? !

роздумуючи над поемою, я пригадав слова т. шевченка "хто матір забуває, того бог карає". я переконаний, що горе тій людині, тому народові, який забуває своє коріння, свою мову, не дбає про свою країну. тому проблема вірності людини рідному краю і народу не може не хвилювати людство у будь-які часи.

ми, молоде покоління, піднімаємось у своєму духовному і національному зрості, крокуючи шляхами розбудови самостійної україни, віддаємо всі сили на благо нашої країни, мріємо про свій вагомий внесок у цю справу. ми любимо свою батьківщину, свій народ, свою мову, а тому такі близькі нам слова поета:

за честь і правду все віддай,

коли ти любиш рідний край!

я , що тільки людина-патріот має право бути громадянином своєї нації, свого краю. отож, я закликаю своїх ровесників бути вірними своєму народові, своїй країні

Шевченко написав дуже багато віршів,але мені найбільше сподобався вірш: "садок вишневий коло хати".вірш був створений в тяжких умовах,коли поет був у казематі і попри всі заборони писати.цей вірш мені сподобався тим,що в ньому розповідається про тяжке і працьовите життя народу.з трепетом розкривається вся краса рідної землі. словами"сім"я вечеря коло хати"поет закликає любити і шанувати батьків,яких йому так не вистачало. від вірша віє спокоєм і впевненістю.я уявляю собі той вечір,чарівний спів солов"я,задушевні пісні натомлених дівчат,що линуть у вечірній тишині.вірш коротенький,але в ньому передано колорит українського села: затихло все,тільки дівчата           та соловейко не затих. ось саме чому мені подобається цей вірш.