Написати твір на тему"чому й до цього часу нас чарують пісні марусі чурай" , дуже нада твір на сьогодні

Маруся чурай - легендарна дівчина, біографію якої ми познаємо із творів інших письменників. у своїй творчості вона завжди використовувала життєві ситуації, зокрема писала про своє   життя. дуже рідко знаходяться твори, у яких поєднувалися б і патріотизм, і дівоча туга за "милим чорнобривим", і життєва історія. ії пісні зачаровують своєю чистотою, вони легко зрозумілі для сприймання, тому й знайшли собі почесне місто в українській літературі.

"люби свій край, всю душу солов'їну і серця жар йому віддай", — написавши колись ці слова, володимир сосюра вже ніколи не відступався від них. вони стали девізом його життя і творчості. поет палко любив свій рідний край. віддавав себе всього україні, а натомість брав у рідної землі натхнення й віру, мужність, міць та силу, щоб творити "пісні солов'їні" задля неї самої. володимир сосюра любив батьківщину "всім серцем своїм", а своїми справами він не раз доводив відданість їй. все творче життя поет присвятив рідному народові, розвитку його культури. почуття відданості рідній землі у сосюри особливо ніжне і водночас тривожне: є любов до сестри, і до матері, і до дружини, є багато любовій, та найдужча й найвища з усіх, непогасна, як вічність, до тебе — моя україно, що зростила мене в голубому розгоні дорі саме ця любов давала поетові сили стверджувати, що "всю по каплі кров за свою вітчизну я віддать готов". саме ця любов у 1944 році, в час, коли українські землі було визволено і на небі з'явилося довгоочікуване сонце, в радісну мить перемоги і загальнолюдського щастя, створила поезію "любіть україну". цей вірш ішов тернистим шляхом до людських сердець. він, палкий і променистий, сповнений високих патріотичних почуттів, як своєрідний національний гімн, пройшовся по всіх серцях і душах української молоді. ця поезія має форму послання. поет, ніби в очі, в душу, одночасно звертається до кожного зокрема і до всього українського народу взагалі: любіть україну, як сонце любіть, як вітер, і трави, і в годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди! володимир сосюра змальовує україну в зірках, у вербах, у квітці, в пташині, у хвилях дніпра, у тому вічному, що прийшло до нас крізь віки. поет так майстерно зумів зобразити "вишневу україну", що її образ, привабливий та яскравий, сам вимальовується перед очима читача. в поезії автор говорить, що тільки тоді ми будемо вічними, коли всім серцем полюбимо вітчизну. так, імена тих, хто любив рідну землю не тільки в "радості мить", а й "у годину негоди", знають, люблять, поважають сьогодні, не забудуть і в майбутньому. бо саме ті, хто звався тарасом шевченком, лесею українкою, іваном франком, зберегли українську мову, пісню, думу, культуру, красу національних святинь, а головне — рідну матір — україну, її красу і велич. зберігалася вона для нас з вірою в її безсмертя. так будьмо ж гідними україни!

Уповсякденному житті ми кожного дня зустрічаємось з людьми , ділимось своїми проблеми та успіхами, ємо один одному, але коли погано, шукаємо підтримки.  ситуації бувають різними : отримав погану оцінку, посаврився з кимось і врешті решт тебе хтось принизив. коли ти чуєш образу в свій бік, на серці відразу стає боляче. але та людина, яка намагається принизити когось, вона така сама. так завжди. це правило життя! тому що таким чином він хоче довести, що він розумний! але це зовсім не так. він опускається ще до нижчого рівня. отже: "хто принижує інших , той ніколи, запам"ятайте, ніколи не буде великим! "