Пояснити значення прислів’я: треба нахалитися, щоб з криниці води напитися. очам страшно, а руки зроблять. без діла сидити, то можно одуріти. хто дбає, той і має.

1.треба нахилитися, щоб з криниці води напится - треба зробити щос добре і потрібне щоб отримати "нагороду". 2.очам страшно,а руки зроблять - якщо тобі страшно щось робити то треба усе одно зробити щоб бути гордим собою. 3.без діла сидіти,то можна одуріти - якщо нічого не робити то можна до цього звикнути і ніщо більше не захочеш. 4.хто дбає,той і має - хто дбає наприклад про свою сім'ї тому це добро повернеться у майбутньому.

«неймовірні пригоди івана сили» образ івана о. гаврош у своєму творі «неймовірні пригоди івана сили» розповідає про українського силача та борця, що був визнаний найсильнішою людиною нашої планети. іван втілює в собі риси благородної людини, що спроможна заступитися за того, хто цього потребує. так, перебуваючи на вокзалі, він допоміг злодію, який видався йому німим, врятувавши чоловіка від привселюдного побиття. звичайно, злодій згодом виявився зовсім не німим, проте таким вчинком іван показав свою добродушність. і дуже прикро, коли поряд із благродством співіснує неправда та зажерливість. іван сила — бу досить сильним ще з дитинства. так, батько відправив парубка з дому, бо родина була многодітна, а хлопець їв за чотирьох. настільки талановитий від природи хлопець не зміг не звернути на себе увагу видатних тренерів, так іван опинився серед чемпіонів. проте його сила — це й заслуга щоденної праці та тренувань. жодна людина не спромоглася б досягти висот, якби не кропітка робота над собою та власним тілом. щирий, завзятий і чесний хлопець не раз потрапляв у дивні та неприємні історії, проте кожно разу знаходив достойне розв’язання кожної зі своїх проблем. він завжди залишався доброю, чесною та щирою людиною.

план.

а) ім'я героя, вік, фах;

б) портрет;

в) вчинки персонажа;

г) мова літературного героя;

ґ) моє ставлення до нього.

      ми вивчаємо на уроці повість миколи вінграновського «сіроманець». у ній розповідається про хлопця, його незвичайну дружбу зі справжнісіньким вовком.

    хлопця звати сашком. він звичайний школяр, йому дванадцять років. допитливий, непогано вчиться, не забуває виконувати є завдання. він виділяється тим, що любить ходити до школи лісовою стежкою, спостерігати за природою, прислухатися до лісових звуків. має світлу душу, співчуває та є беззахисному вовкові, переживає. дуже сумує, навіть вчитися почав гірше, місця собі не знаходив, бачив сумні сни, коли сіроманець змушений був далеко втікати від переслідування. відстоює справедливість, говорить правду про дядька чепіжного, котрий повбивав усіх вовків і переслідує сіроманця. хлопчик робить сміливі вчинки. сашко невеликого зросту, але спритний, у мороз „засунув шапку у кишеню”, „скинув на сніг кожушину”, „махнув однією ногою, другою, валянки попадали біля кожушка в сніг” не звертає увагу на холод і пролазить у кузню, розрізає зав’язки і сприяє сіроманцю звільнитись з полону. ставить тварину в один ряд з немічною старою людиною, подався у далеку дорогу, щоб вилікувати незрячого вовка. мова героя наповнена лагідними словами: вовчику, лизунчику, сіроманчику. сашко розмовляє з твариною як із другом. у багатьох розмовах вчувається розсудливість  „…і що, його треба, виходить, убивати”,„так він живий і йому треба жити”, смуток за поведінку дорослих, що не хочуть зупинити дядька чепіжного ,це ж нечесно – він один, а їх онде скільки ”. він мріє, щоб вовк жив у них дома. дуже дивувався, що його бажання не можуть зрозуміти дорослі. тому, коли виросте, вирішив бути лісником.

      сашко мені подобається своєю сміливістю, чесністю, добротою, щирістю. це відчув, навіть, вовк, який став його другом і не раз повертався до сашка.