Доберіть цитати до рис характеру чіпки варениченка

"ай дитина ж то вийшла - на славу! повновиде, чорняве, головате, тiльки якесь невеселе, вовчкувате, тихе." "оце, було, мотря чи оришка скаже: "подай, чiпко, води! " або - ножа, або - - то вiн i почне: "а де ж воно лежить, чи стоїть? " отак розпита? , повагом устане, повагом пiде, пiднiме й повагом " "дуже любив чiпка казки слухати. в казках його зроду розумна голова знаходила немалу роботу. " "та не такий же й чiпка вдався, щоб його можна було бiйкою спинити. спершу-таки боявся матерi, а далi - звик уже й до бiйки, хоч як вона глибоко iнодi в серце впивалася, до живих печiнок ой, злий же вiн був тодi! ой, лютий! вiн би змiг, - матерi очi видрав, або сам собi що заподiяв, якби не "

Янедавно читала твір лесі ворониної " таємне товариство боягузів" . це надзвичайно захоплююча історія про хлопчика клима та його пригоди . клим - боязкий , несміливий парубок , який дуже боїться свого друга кактуса .він оминав його , тікав , ховався від сашка . і одного разу потрапив у секретну лабораторію ттб .там він провів експеремент , який змінив хлопця . тепер він став сміливим , уже не боявся сашка смика , був впевнений у собі . незважаючи на страх , який деколи до нього приходив , клим завжди не відступав .це доводить що він відважний і рішучий .йому довелоя подорожувати машиною часу ,виконувати інструкції бабусі соломії, щоб врятувати планету від синьомордиків . мені цей твір дуже сподобався. але найбільше герой повісті . я теж буду намагатися бути такою сміливою і рішучою , як цей хлопець !

Відповідь:

Дракон Грицько погодився вийти на бій з лицарями і програти його пану Лавріну. Під час бою він не один раз підставляв око під меч пана Лавріна, чекаючи на те, що він його уб"є. Цитата "Ось око моє розкрите на всі сторони світу — пусти в нього стрілу свою, хай уп’юся я кров’ю, бо така спокута моя і роптати не буду.... Пошли смерть тому, хто сам не посилав її.... Я, що любив життя, а тепер молю смерті, я, що оспівував тебе, а тепер приношу тобі свою непокірну голову".

Але пан Лаврін відчуваючи, що щось не так, ніяк не наважувався убити дракона. А тому убив дракона джура пана Лавріна, який мріяв одружитися з князівною. Цитата "та в цю мить налітає джура, бо терпець йому увірвався, і спис його з розгону впивається, мов жало оси, а голова драконова сіпається.... Дракон важко падає, голова його гупає об землю, і чи то причулося лицарю, чи й справді долинуло: "Дякую".

Пояснення: