Анализ любого стиха из сборника "зів'яле листя" i.франка

"чого являєшся мені у сні? " автор: іван франкорік: 1896 збірка: "зів'яле листя"літературний рід: лірикажанр: ліричний портретпровідний мотив: нерозділене коханнявіршовий розмір: чотиристопний ямбу вірші "чого з'являєшся мені? " кохання - це складне культурне явище, з якого можна більше дізнатися про людину. ліричний герой живе у світі, у якому панує реальне, вигадане і неподілене кохання. він бачить перед собою портрет коханої, таємничий духовний зміст її внутрішнього змісту, ідеал, яким його собі уявляє ліричний герой. вірш змальовується крізь призму сну. ці навіювання виникли через палке кохання ліричного героя до дівчини, яка не має взаємних почуттів, і прагнення знищити у своїй уяві образ коханої

подолати усі перешкоди, врятував свою сестру Ганнусю з поневолення після підступного нападу татар на рідне село.

Основна думка:

• уславлення мужності та звитяги козаків («справді лицарський народ ті козаки»);

• захоплення лицарськими рисами Павлуся («славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві!»);

• засудження хитрості, підступності та жорстокості татар і українців-зрадників  («ах, ви, чортові сини! Колись я з вами ще стрінуся», «ні, не можна людей своєї віри продавати: за це велика кара»).

 

Проблемні питання: добро і зло, батьки і діти, вірність і зрада, чесність та підлість, доброта і  жорстокість, віра та зневіра, життя і смерть.

 

Рід літератури: епос.

Жанр: героїко-романтична повість.

Рік написання: 1907

 

Композиція твору.

Експозиція: розповідь про історію села вка та козацьку родину Судаків.

Зав’язка: напад на село татар.

Розвиток дії: від рук ворогів загинули дід Андрій та матір Параска, а сестра Ганнуся  та батько Степан стали татарськими бранцями, порятунок Павлуся та його зустріч з козаками та братом Петром, козаки нападають на татарський кіш і рятують частину вчан, Семен Непорадний арканить татарського ватажка Мустафу-агу, сина Девлет-Гірея, зустріч батька зі синами, Павлусь відправляється на пошуки сестри, харциз Карий (Карим) продає хлопця татарам-крамарям, татарин-крамар Сулейман дарує хлопця слугою своєму синові Мустафі, який не злюбив вірного своїй вірі та непокірного Павлуся, хлопця чекає суворе покарання за невдалу втечу, щаслива поява мурзи рятує хлопця, він має план порятунку сестри.

Кульмінація: очікування приїзду сестри та щаслива зустріч.

Розв'язка: Девлет-Гірей знаходить Ганнусю, повертається з послами його син Мустафа-ага, Павлусь просить волю для невільника-друга Остапа Швидкого, Девлет-Гірей дотримує обіцянки, довгоочікувана воля.

 

 До війни в нашій школі налічувалося 316 діточок. На жаль, багато родин виїхали через бойові дії та через брак роботи. Люди працювали на землі, але тепер поля заміновані. Згодом частина сімей повернулася. Цього року навіть набрали два перші класи, обидва — з українською мовою навчання, — розповіла директор Зоя Семененко.

Від обстрілів у 2015 році школа також постраждала: було зруйновано спортзал. Нині, за словами керівника закладу, завершується ремонт: у спортзалі вставляють нові вікна. «Увечері було гучно, стріляли, але ніч минула спокійно. Зараз тихо, у школі працюють гуртки», — додає директор. Педагоги прагнуть, щоб діти могли розвивати свої здібності у стінах навчального закладу. І батькам так спокійніше.

Проблемою залишається відсутність шкільного автобуса. Раніше потреби в такому транспорті не було, але тепер у «сірій зоні» працюючих шкіл немає, а дітям простіше діставатися до школи в Талаківці, хоча вона входить до іншої територіальної громади. «У нас був заступник голови Донецької обласної державної адміністрації, пообіцяв, що після створення Сартанської об’єднаної територіальної громади виділять два шкільні автобуси — для Талаківки й Сартани, куди також їздять діти з навколишніх сіл. Поки що ми дійшли згоди із приватним перевізником, щоб зсунути графік руху, аби діти встигали до початку уроків», — сказала Зоя Семененко.