Твір на тему казка вчить, як на світі жить

Казка  вчить  як  на  світі  жить.  казка  це  фантастична  росповідь  що  має  повчальний  характир.навіщо  люди  придумали  казку? що  вона  навчає? на  це  я  попробую и      відповісти.     люди  придумали  казку  для  того  щоб  навчати  інших  людей.казка  розказє що  слаший  може  премогти  сильнішого.в  казці  "ріпка" мишка    витягнути  ріпку,  в  казці  "курочка ряба" мишка  розбила  яйце  і  є  іще багато  прикладів.     тому  казка  важливий  елемент  українського  фольклору.

Головною героїнею п'єси івана котляревського «наталка полтавка» є українська дівчина з полтавщини початку 19 ст. -вродлива, працьовита, чесна, вірна в коханні, шаноблива до матері. наталка мужньо захищає свої почуття, людську гідність, погляди на кохання і родинне життя. вона знає: коли бідна дівчина стане дружиною багатого, то «така жінка буде гірше наймички, буде кріпачкою». звичайно, усі дівчата її середовища мріяли про щиру любов і свободу вибору чоловіка, але не всі могли відстояти свої права. щодо цього, то наталка виступає сильною особистістю. лише один крок, що суперечив її власним , наталка зробила під впливом пошани до матері, а також тому, що не було певності, чи повернеться петро, який один "владів її душею". а якщо не петро, то байдуже хто — тахтаулівський дячок-п'яничка, чи волосний писар-жевжик скоробреха, чи возний. душевний конфлікт дівчини полягає в тому, що в ній борються почуття кохання до петра й обов’язку та пошани до матері. наталка — рішуча й смілива. як тільки з’явився її коханий, вона одразу заявила: «клянусь, що. окрім петра, ні за ким не буду». любов її така велика й чиста, що, незважаючи на сумніви миколи і великодушне самозречення петра, наталка впевнена: «возний мусить одступитися! » тому така рішучість у її заяві возному: « коли петро мій повернувся, то я не ваша, добродію». коли ж возний погрожує судом і тюрмою, наталка сміливо кидає всім в обличчя: «до цього силою ніхто мене не » у цій сцені образ наталки розкрито найглибше. її розум, енергійність і наполегливість у боротьбі за своє щастя перемогли. в образі наталки полтавки котляревський оспівав найкращі риси українок. їхню духовну красу. по-своєму розуміє щастя доньки терпилиха. вважаючи, що робить наталці добро («чи я тобі, дочко, не добра желаю, коли кого зятем собі вибираю? »), насправді ж вона завдає своїй дитині сильного душевного болю. але читач може зрозуміти бідолашну матір — єдиний вихід з «убожества» терпилиха вбачає у відданні дочки заміж за багатого. наречений наталки петро — чесний, великодушний, здатний на самопожертву заради іншої людини. наталку він любить «більше, як самого себе», «більше всього на світі». щоб була щасливою наталчина мати, він готовий повернути дане йому нареченою слово та ще й віддати всі зароблені за чотири роки гроші, аби возний ніколи не зміг кинути докору, що взяв бідну. виборний, захоплюючись його благородством, каже: «такого чоловіка, як петро, я зроду не бачив! » але петро не такий наполегливий у досягненні мети, як його кохана. потрапивши у складну житейську ситуацію, він відмовляється від боротьби за щастя, і лише твердість та рішучість нареченої врятовують його.

Коли ми вітаємо один одного з днем народження та з будь-яким іншим святом чи визначною подією, ми кожен раз зичимо щастя. але мало хто з нас замислювався, що ж таке насправді людське щастя? суха граматика пояснює, що щастя – це абстрактна назва, що позначає щось нематеріальне, щось таке, чого не побачиш очима и не відчуєш на дотик. але чому воно тоді таке важливе у житті кожної людини, чому ми весь час живемо в очікуванні цього щастя і хочемо понад усе, щоб воно і нас пригорнуло своїм доброзичливим крилом. я вважаю, що всі люди уявляють своє щастя по-різному. для одних це успіх у своїх справах, слава і визнання, для інших – це влада та можливість розпоряджатися долями інших людей, для третіх – це матеріальній здобуток, гроші та багатство. але чи будуть такі люди по-справжньому щасливими, чи можне вважати таке щастя справжнім? на мій погляд можна бути відомою у всьому світі людиною, але зовсім не бути щасливою, бо в цьому випадку усе твоє життя буде обговорюватися іншими, вони будуть тебе уславлювати і вихваляти до тих пір, доки ти будеш на вершині слави, а варто лише один раз помилитися, і ті ж самі люди, що ще вчора тебе вихваляли, навіть не повернуться у твою сторону. так само можна мати величезну владу над людьми, приносити їм щастя чи горе, милувати життя чи відправляти на смерть, але й ця влада не безмежна. таки люди не можуть примусити любити себе чи поважати, вони не можуть себе вилікувати від смертельної хвороби та подовжити своє життя, бо воно не підкорюється людським наказам. а можна бути казково багатим і мате усе все, що тільки побажаєш, але за гроші все одно не купиш відданого кохання, вірної дружби і здоров’я. , що такі люди далеко не щасливі, а навпаки, у більшості своїй нещасні та одинокі люди. отже головною у визначенні щастя є зовсім не матеріальна сфера. я вважаю, що людське щастя краще за все визначити як задоволення людини своїм життям, улюбленою справою, можливістю спілкуватися зі своїми рідними, з друзями, навіть з незнайомими, але цікавими людьми. більшість з нас перш за все мріє про добробут своєї сім’ї, коли з нашими близькими все добре, коли вони захищені від негараздів, і це для нас становить звичайне людське щастя. а для когось добробуту та здоров’я у рідному домі замало, і він прагне до відкриттів та звершень заради інших, прагне реалізувати себе в улюбленій справі. і це робить їх щасливими людьми. ще для когось щастя – це творчість, техніка, спорт чи банківська справа. хтось з нас може підкорювати бурхливий океан чи вершини гір, а хтось найдовші рівняння і величезні числа. і коли у цих людей все виходить, вони становляться по-справжньому щасливими. отже, людське щастя багатобарвне та майже безмежне. і тоді, коли людина прагне зупинити течію часу, коли вона не хоче нічого змінювати у своєму житті, не порушувати гармонію, що склалася – от тоді можна вважати, що вона дійсно щаслива. а як до мене, то необхідними умовами мого щастя перш за все повинні бути здоров’я моєї родини, щастя близьких, мир на землі та спокійне життя у достатку та згоді.