Ідейно художній аналіз вірша: т.г.шевченка "тополя"

Ім’я т. г. шевченка відоме всьому світові. його творчий доробок — справжній літопис долі та історії українського народу. народні жалі й радощі знайшли своє втілення у віршах поета. образи і сюжети для своїх творів він черпав з народної творчості. усе своє життя великий кобзар присвятив своєму народу, пишучи про нього і для нього. одним із найліричніших його творів є «тополя», у якій поет оспівує благородство почуттів дівчини, яка змогла зберегти вірність своєму коханому.усіх подорожніх дивувала одинока тополя, яка височіла край дороги. гнув її «стан високий» вітерець, і здавалося, ніби чомусь плакало те дерево. і справді, не звичайним було воно: то зачарована дівчина перетворилася на тополю від суму за своїм нареченим. щиро кохалися молодята. але зла доля розлучила їх навіки. поїхав парубок на війну і загинув десь у боротьбі за свою україну. а дівчина все чекає, «сохне вона, як квіточка». проте мати її вирішила сама влаштувати життя своєї доньки: «чого в’янеш, моя доню? » —мати не спитала,за старого, багатогонищечком єднала.але не потрібні були багатства дівчині. краще було померти для неї, ніж вікувати із нелюбом і зрадити своє кохання. пішла вона вночі до ворожки, аби дізнатися про свою долю: коли нежив чорнобривий,зроби, моя пташко,щоб додому не вернулась…знала мудра жінка життя молодої. давно вже приготувала для неї чарівне зілля, яке б могло їй. тричі мала випити дівчина те зілля. але не повернувся козак до неї. немов на крилах, понесло її до поля. співала і благала долі. і сталося диво — перетворилася вона на одиноку тополю. і тепер лише вітер її стрункий стан гне додолу. мене вразила ця своєю ліричністю і глибиною зображення нещасливої любові закоханої пари: в ній тісно переплітаються сюжет і художні тропи з народною символікою й поетикою, доповнюючи враження читача від прочитаного твору.

      я  вважаю, що українська  народна  пісня  відіграє  важливу  роль.       саме  через  народну  пісню  передавався  життєвий  досвід  від  батька  до  дитини!   також  пісня    українцям  в  праці. працюючи  на  полях  народ  співав  пісні,  щоб  якось  відволіктися  від  тяжких  думок.         тож  збережімо  народні  пісні!

Як з ‘явилась повість «захар беркут» ? і. франко написав цей твір 1882 року для конкурсу, оголошеного редакцією і журналу «зоря», 1883 року повість була надрукована в цьому ж журналі. які правдиві історичні події лягли в основу повісті «зараз беркут» ? історично правдиво письменник показав у своїй повісті шляхи, якими йшли монгольські орди на руські землі, а також відобразив події весни 1241 року, згадав і битву з ворогами на річці калці 1224 року. яка провідна ідея повісті і. франка «захар беркут» ?     розкажіть, як групуються персонажі у повісті?   яку мету ставив перед собою захар беркут, ставши до боротьби проти монгольського війська? мудрий ватажок тухольської громади ставив перед собою за мету не просто захистити своє село від монголів, а розбити їх ущент, бо вороги з подвійною люттю кинуться на сусіда - верховинців і знищать їх. «не відбити, а розбити  монголів - се повинна бути наша мета», - говорив захар беркут.  чому мирослава пішла проти батька, стала на бік трудового народу? мирослава, дочка боярина тугара вовка, всім серцем сприйняла справедливість тухольських порядків, і не лише велике кохання до максима керує її вчинками, коли вона вирішує перейти на бік трудового народу. вирішальним є безмежна любов до вітчизни та загострене почуття справедливості. і  яку легенду розповів максим мирославі та боярину на початку повісті? чаруючий світ художніх прийомів. (за художніх засобів і. франко творить новий світ, художню реальність, намагається сформувати свої естетичні принципи, вносячи в повість певні духовні цінності. текст твору містить дуже багато пейзажних картин, де зображуються природні ландшафти, долини, в якій і    знаходилось село. велика кількість порівнянь, епітетів (намулистий, стрімкий,  тісний, гірський тощо, долина, немов котел; потік, немов вуж…)   реалізм повісті.  зображення реалістичних картин твору, які можливість читачеві потрапити у цю місцину, ми наче блукаємо серед тухольської долини… «при вході до кожного дворища стояли дві липи, між якими привязані були гарно плетені в усякі узори ворота. майже над кожними воротами на жердці висіла прибита якась хижа птиця: то сова, то сорока, то яструб, то орел… се були знаки духів і опікунів дому».  сюжетна канва твору.  і. франко не тільки майстер пейзажів, він вигадує захоплюючі сюжети. повість має не лише цікавий основний сюжет, в якому поєднуються дві сюжетні лінії: історична та особиста. крім того, у творі  приховане повторення фрагментів повісті. йдеться про загибель війська  загарбників у долині. мешканці селища заблокували гірський потік,в наслідкок якого сталась повінь, в якій загинули всі вороги. дуже схожу легенду розпоадав максим на самому початку повісті. авторові вдалося показати внутрішній світ героїв, пояснити і вмотивувати їх вчинки. франко був дуже освічений в плані історичних деталей та подробиць, бо чітко змалював особливості життя карпатської русі в xiii столітті.