Твір на тему: "риси характеру аліси з казки "аліса в країні див"? ​

Ліни костенко стає повністю очевидним те, що ця практично легендарна українська письменниця була переконана, що кожна людина має крила. більш того, в одному зі своїх творів вона прямо пише, що людина не літає, ходить по землі, але має крила. з усього цього стає зрозуміло, що функцію крил у людини відіграє душа. душа людська, уяву людини і розум дійсно можуть людині відірватися від щоденних побутових питань життя, дозволити їй злетіти високо до небес і роздумувати над найцікавішими і піднесеними питаннями буття. звичайно, з твердженням ліни костенко про крила людини можна повністю погодитися. прикладів цьому настільки багато, що перерахувати їх все просто не представляється можливим. найкраще черпати такі приклади з літератури. величезна кількість прикладів у літературі, опис людей, які перебували у найскладнішій ситуації, мали проблеми із звичайним забезпеченням своєї життєдіяльності, але все це не заважало людям замислюватися і займатися найбільш великими проблемами буття. це лише підтверджує тезу про те, що людина – це така істота, яка завжди може мріяти і прагнути до чогось хорошого і світлого, незалежно від того, в яких умовах і обставинах вона знаходиться. здавалося б, якщо людина живе в безпросвітній убогості, зобов’язана важко трудитися протягом днів і тижнів, щоб повноцінно прогодувати свою сім’ю, хіба вона може замислюватися про щось високе і духовне? уявити це собі дуже складно, адже така людина повинна мати на умі лише свою боротьбу за виживання і не замислюватися ні про що високе. але ліна костенко стверджує зворотне, і з нею можна повністю погодитися. навіть у таких складних умовах людина не стає твариною, у неї залишається щось від бога. на думку відомої української письменниці, в цьому піднесеному бажанні людині ті крила, які вона завжди має. звичайно, ні про яких крилах, як у птаха, і мови бути не може. людські крила – це уява людина і її високі людські якості, а саме чесність, правдивість, вірність, здатність до важкої праці, щедрість і, звичайно, високий творчий потенціал у обдарованих людей. після прочитання деяких творів ліни костенко стає очевидним, що людина дійсно має крила. але вони не покриті пір’ям і не дозволяють людині злетіти, як птиці. вони лише служать людським механізмом відриву від сірої реальності і піднесення до дивовижних висот своєї уяви і творчості. крила є у кожної людини.

події відбуваються в той період, коли козацтво було знищене, а селянство українських земель було закріпачене. волелюбні козаки не хотіли коритися, деякі з них втекли в турецькі землі й заснували там нову січ. час від часу туди тікали від невиданих утисків селяни.

зібрався тікати й остап, якого пан за непокірність хотів віддати у москалі. прощається хлопець зі своєю коханою соломією, залишаючи її з осоружним чоловіком.

соломія перевезла коханого через річку та й залишилася сама.

ось вже довго йде остап степами, коли чує, ніби хтось його кличе. озирнувся — якийсь козак його доганяє. коли підійшов ближче, остап пізнав у молодому козакові свою соломію. жінка не могла лишитися сама з нелюбом, тому вирішила теж утекти. довелося тільки відрізати її довгі чорні коси, та вона ладна була всім пожертвувати заради коханого.

з часом добралися остап із соломією до дунаю. тут разом з іншими втікачами мали чекати ночі, щоб переплисти човнами на інший берег. та коли сідали в човни, наїхали козаки й почали стріляти. знайомий соломії та остапа, іван, встиг вскочити у човна, вони ж лишилися на березі й мали швидко тікати.

пересидівши деякий час, звернулися до знайомого мірошника, який обіцяв їм . той запропонував зробити плот та вночі самотужки переплисти дунай. через деякий час плот був готовий. ним попливли обоє втікачів, у густому тумані не бачачи нічого. тільки знову їм не пощастило — один козак почув плюскіт та вистрілив навмання в той бік. остапа було поранено в груди.

дивіться також дорогою ціною (повний текст)▲ читається за 2 годинидорогою ціною (переказ)▲ читається за 21 хвилинудорогою ціною ()▲ читається за 10 хвилиндорогою ціною (стисло)▲ читається за 6 хвилинбіографія михайла коцюбинського

ледве дісталися остап із соломією до твердого ґрунту, сховалися в плавнях. остапові було зовсім зле, жінка обмила його, перев’язала, а сама вирішила піти роззирнутися.

соломія заблукала в плавнях і не могла знайти коханого. він же лежав самотній і прощався зі світом. ввижався йому дідусь, який своїми оповідями про козацьке життя завжди розпалював нескоримий дух в онукові. та соломії не було. до остапа прийшов голодний вовк, постояв трохи і пішов.

навкруги горіли плавні. нарешті соломія знайшла чоловіка і кинулася до циганської хатки за підмогою. за гроші, які жінка мала у вузлику, цигани згодилися прийняти втікачів до себе, поки остап не видужає видужував він дуже повільно. хазяїни вже почали скоса поглядати на непроханих гостей, тому соломія мала йти на заробітки, гроші ж усі віддавала старому циганові.

в хаті жили старі циган з циганкою та молоді, було видно, що це злодії. якось вночі, як звичайно, чоловіки вирушили на промисел, повернулися ж раптово. старий циган був поранений. наступного дня, коли соломія була на роботі, вони знялися, залишивши в хатині самого остапа.

соломія ж у цей день зустріла знайомого івана. разом повернулися вони додому, але нікого вже там не побачили. не було ні циганів, ні остапа. кинулись його шукати і знайшли у в’язниці. даремно намагалася соломія довести його невинність. остапа вирішили видати росіянам.

соломія підмовила івана відбити чоловіка в той день, коли його мають везти річкою на той берег. разом наскочили вони на турків, однак перемогти їх не змогли. загинув підстрелений іван, захлинулася в холодній воді соломія. вирватись вдалося тільки остапові.

вже старим дідусем приходить він на берег річки і ввижається йому, що кличе його кохана соломія.