Твір-мініатюра "добро і зло в казках"

Кожний народ створив багато чудових і цікавих казок. у них відображене життя народу, його мрії й очікування кращої долі, і боротьба із гнобителями. ще із сивої давнини народ придумував і усно передав нащадкам чудові фантастичні мрії про добро, правду й вселюдське щастя. темою, що поєднує всі народні казки в окремий жанр, є твердження людини як особистості, його боротьба проти сил, які заважають його щастю. виразниками, носіями цієї основної теми є казкові персонажі, які по народних поданнях діляться на добрі й злі. злотворци – це ті, які роблять людям зло, позбавляють їх духовних і матеріальних благ, пригнічують або заміряються на їхнє життя. це змій, лев, мачуха, жіноча дочка, розбійник, багатий брат, пан… образи злотворцев бувають алегоричними (у казках про тварин), реалістичними (у побутових казках) і фантастичними (у казках чарівних). особливу категорію представляють ті, хто твори т добро. це богатирі й помічники головного героя: наречені, наречені, чарівники, пророки, і й дикі звірі, птахи, риби, мурахи, тобто ті образи, які сформувалися під впливом фантазії. характерним проявом народного подання про роль особистості в суспільстві є образи героїв-богатирів – поборників добра, волі, справедливості. це представники простих трудових шарів – котигорошко, кирило кожемяка, іван – мужицький син, чабанец і решти герой-богатир завжди захищав соціальні інтереси людей, як, наприклад, кирило кожемяка, що не відгукується на прохання пануючи «перемогти» змія, поки не прийшли до нього маленькі діти. зрозумівши, що буде захищати не царя, а дітей, кирило кожемяка не витерпів, заплакав та й говорить: «ну, це ж для вас я зроблю». часто помічниками героїв-богатирів є богатирський кінь, яким скакає «вище лісу вартого, нижче хмари ходячого», або люди, наділені надприродними силами й здатностями, як вернигора, вирвидуб і решти ворогами героїв виступають змій-людожер, « баба-яга, кістяна нога», одноокі людожери, чаклуни, злі парфуми, які роблять людям зло й приносять нещастя. отже, головним естетичним принципом народної казки є боротьба добра зі злом, твердження правди, справедливості, покарання за несправедливість

Цей твір я пропоную скласти так:

Своїм багатим талантом і титанічною діяльністю І. Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, де сьогодні вже неможливо уявити без них. Серед прозової спадщини виділяється роман «Захар Беркут», створений у 1883 році. Ця історична історія розповідає про те, як волошукачі краю захищали свою батьківщину від монголо-татарської навали.

У виставі зображено багато акторів. Але найбільше мені сподобався Максим – молодший син Захара Беркута. Це сміливий і відважний юнак, справжній патріот своєї Батьківщини. Коли монголо-татари напали на територію Росії, на чолі своїх захисників стояв Максим, хоча Захар Беркут був сином ватажка тухольської громади. У цьому першому бою загинуло багато тухольців, а монголи поранили непритомного пораненого Максима. Його стан погіршується, і він помре щасливішим, ніж потрапив у полон. Але ось що сталося. Боярин Тугар Вовк пропонує врятувати життя Максиму, щоб монголи могли безкоштовно вибратися з долини. Але гордий Максим від цієї пропозиції відмовляється. Він, як і його батько Захар Беркут, не може погодитися з такою умовою: ціною свого життя звільнитися з пастки ворогів. Хоч він і розуміє, що «в неволі жити марно, краще смерть», але відданість рідній землі і людям дає йому сили переносити всі свої страждання, свою честь, честь свого роду, щоб не осквернити людей. Кохану дівчину Максима Мирослава також запросили покинути монгольський табір, переодягнувшись та показавши перстень монгольської гвардії. Але Максим відкидає цю пропозицію: врятувати своє життя, поставивши під загрозу життя коханої, він, звичайно, не погоджується. Сміливий, сміливий, гордий Максим, звичайно, не може подобатися. І кожному з нас хочеться плекати ту непохитну відданість, яку мав Максим до своєї Батьківщини, свого народу, його чесність і кришталеву чистоту.

Объяснение:

Я думаю що для того щоб виховати в собі риси сміливості, хоробрості та кмітливості , потрібно почати з маленького. Для початку повірити в себе, не боятися показувати свою думку, навчитися швидко і без паніки реагувати на безвихідні ситуації. Це своєрідна операція самого себе. Мабуть кожен з нас участвував в вуличних бійках. Це була прекрасна можливість показати свої здібності, однак інколи потрібно вміти вирішити проблему словами. Тут нам і потрібна кмітливість Климко поступово , але зміг змінити себе. Багато ситуацій в нашому житті , залежать від нас, тому нам потрібно бути сміливими і хоробрими , але не забувати про кмітливість .