Поясніть афоризм сковороди "не за обличчя судіть, а за серце"

Зовнішність людини не відіграє ніяку роль,головне її "внутрішня зовнішність" ,тобто душа та серце.тому,ж потрібно людину оцінювати не за зовнішністю,а за душою та серцем.

Суть в тому,що потрібно судити людську  душу,а не зовнішність.

"не все те золото, що блищить". прислів'я з таким або подібним змістом є у багатьох народів. це й не дивно: люди часто захоплюються зовнішнім виглядом, забуваючи про все інше. наприклад, багато людей мріє про якусь річ, яка є престижною і дуже дорогою. але, заволодівши нею, людина радіє недовго, бо річ - це просто річ, якою б привабливою вона б не здавалася спочатку. у стосунках люди також дуже часто дивляться тільки на зовнішню красу, забуваючи про красу внутрішню. таку людину чекає гірке розчарування, бо вродлива людина може виявитися злою або дурною, з поганим характером, тощо. як то кажуть: "зустрічають по одежі, а проводжають по розуму". миле обличчя та гарний одяг - це, звісно, добре, але не це є головним у людині.  таким чином, справжньою красою, на мій погляд, є гармонія між красою зовнішньою та внутрішньою. 

я вважаю, що дійсно,   не все те золото, що блищить. на мою думку, люди повинні навчитися цінувати справжню красу, яка є внутрішньою.  багато моїх сучасників цінують матеріальне, а не духовне.   вони забувають про те, що потрібно дивитися на вчинки і душу людини, а не на її статки. переконливим прикладом щодо цього аргументі є, на мою думку, образ наталки полтавки із однойменної п*єси котляревського.   наталка, не зважаючи на походження і заможність возного, не   погодилась виходити за нього заміж. дівчина чекала із заробітків свого коханого   - петра. вона не звертала уваги на те, що він не був заможним, що він був сиротою, а любиа і цінувала парубка за працьовитість і добру душу.  у сучасному суспільстві люди намагаються створити собі комфортне життя за рахунок багатства. доказом є корисливі шлюби, які створюються задля того, щоб забезпечити своє подальше життя.   але більшість подружніх пар до кінця свого життя залишаються одинокими і нещасливими.  отже, щастя на грошах не збудуєш. потрібно цінувати людину за її душу.