Пам’яткою житійної літератури є твір а києва печерський патерик б повість минулих літ в ізбраник святослава г історія русів

Художня лiтература  - це особлива форма естетичного освоєння свiту, за якоï кожна  людина збагачує себе духовно. особисто я, вивчаючи лiтературу, розширила уявлення про стародавнi епохи.  лiтература навчила мене мрiяти, переживати разом iз персонажами творiв, збагатила  мою мову, адже мова творiв i усноï народноï творчостi, i  украïнських письменникiв  - це зразок, це мовленнєвий орiєнтир. украïнський народ має велику культуру i славну iсторiю. твори  украïнськоï лiтератури заглибитись у iсторiю нашоï  культури, збагнути, як i чим жив наш народ у рiзнi часи i епохи. зрозумiти душу  народу, його внутрiшню велич i красу, безмежну любов до украïни   поетичнi твори. у восьмому класi ми вивчали лiричнi пiснi, у яких  - любов, терпiння, переживання, вiчне почуття кохання. поетичне слово тараса  шевченка, iвана франка, лесi украïнки розкриває високi моральнi цiнностi  нашого народу: чеснiсть, незламнiсть, вiдданiсть. я була вражена майстернiстю  лесi украïнки i з великим задоволенням прочитала поему "давня казка". поема  зрозумiти працю поета, зазирнути у майстерню письменника. я зрозумiла:   щоб народ знав i пам'ятав твори, автор має намагатися, щоб його слово було, як  "пiсня i дзвiнким, i гучним", щоб "розходилось свiтом стоголосою луною".

                                  роль книги у сучасному житті      кожен із нас , напевно, має вдома книгу. і кожен із вас читав книжки. книга – морська глибина, де ми кожен час понурюємось ще далі і далі, швидше розуміємо зміст. скільки вже часу пройшло, люди винайшли планшетні комп’ютери, електронні книги, ноутбуки и т.д. деякі вважають, що всі сили, які люди використовували протягом багатьох століть на книги, треба розвернути на нові види технологій, деякі навпаки, вважають, що книга – це символ життя, і вона не повинна зникнути. з однієї сторони, ми не можемо обійтись ні без телефонів, комп’ютерів, з іншої і без книги наше життя стає похмурим, непривітливим. проте мій досвід показує, що роль традиційної книги не зменшується, але навіть зростає. аромат палітурки, шелестіння сторінок,  але головне – певна зосередженість, серйозність, увага, які потрібні при спілкуванні з книгою, – все це спрямовує  людину до сприйняття традиційних цінностей. книга – наша вічна молодість. сучасні підлітки дуже захоплюються новими пристроями, їх не цікавить ні книги, ні взагалі уроки та школа. але є й такі , які вважають що школа та книга мають великі значення у сучасному суспільстві. стів джобс, засновник корпорації apple,   дуже любив читати, мав при собі велику бібліотеку книг різних народів світу. у результат він став генієм, який перевернув життя до гори ногами, створюючи комп’ютери. тепер  у кожного другого є ipad або iphone, якими активно користуються в дорозі, в офісі, навіть на відпочинку, але чи багато хто читає на цих пристроях літературні твори? книга безнадійно програє (принаймні, для молодого покоління) в конкуренції з відеофільмами, з інтернетом. книга повинна залишитися! через неї передається інформація, яку люди собі й представити не могли. може через 10 років винайдуть гнучкі планшети, або принтери, які не будуть потребувати фарби, може бути й так, але книга ніколи не повинна зникнути з очей людства, адже книга – вічна скарбниця знань для кожного з нас!