Тема , ідея та основна думка "ой три шляхи широкії" і "минають дні "

"ой три шляхи широкії": тема: відтворення трагічної долі українського народу. ідея: засудження дії влади, яка руйнує життя україни. "минають дні, минають ночі": тема: протиставлення двох способів життя- активного і пасивного. ідея: спонукає людину задуматись над своїм життям, щоб прожити його яскраво і гідно. основна думка: засудження пасивності народу.

всегда руководствуюсь одним хорошим выражением, звучит оно примерно так.  если твой друг, подведет тебя один раз - потому что баран твой друг, но если этот самый друг подведет тебя второй раз - то баран будишь ты.  потому что став раз на грабли, ты так и ничего не понял.  возможно это слишком жестоко с моральной стороны, но зачем такой друг, если ты в нем не можешь быть уверен на 100%.  и если человек подвела одного раза.  то где гарантия что такое не повторится. 

для меня классный друг - человек, который сделает точно так же в любой ситуации, как бы это сделал я. 

Що ж потрібно кожному з нас для того, щоб іменуватися людиною? одні скажуть — бути порядним і добрим, інші — мати купу грошей, треті дадуть відповідь: "що потрібно? нічого! я маю руки, пересуваюся на двох ногах, значить, я і так людина. а з великої букви чи з малої — неважливо. яка різниця? " відповімо: різниця дуже велика. пересуваються, вживають їжу, сплять всі живі істоти на землі, але вони не можуть називатися людьми. від тварин нас відрізняють не лише анатомічні ознаки, і навіть не розвинений інтелект. нас відрізняє людяність. для того, щоб вважати себе людяними, ми повинні бути добрими, чесними, справедливими. однак головне — любов до ближнього свого. всі ми чули, що потрібно до інших ставитися так, як хотів би, щоб ставились до тебе. це означає, що на жодну хвилину не можна забувати: поряд з тобою є люди, яким, можливо, потрібна , потрібне співчуття. хто знає, може, співчуття чекають саме від вас? і саме від вас сподіваються отримати необхідну ? подумайте, перш ніж відвертатися: ви теж бували у ситуаціях, коли добра порада, ласкавий погляд були так необхідні! так чому ж багато хто з нас забуває про це? розпові, що іноді, коли на кішку собаки, інші кішки починають захищати її, у бій з суперником, набагато сильнішим від них. слухаєш такі розповіді й дивуєшся: якщо навіть тварини захищають одна одну, то як же люди можуть лишатися байдужими до нещасть своїх близьких? однак не всі, далеко не всі. знаємо випадки справжньої самопожертви, гідної звання "людина". це і герої війни, що йшли в атаку, перебували в нелюдських умовах для щастя майбутніх поколінь, і вірний друг, що ділиться останнім шматком хліба, ризикуючи залишитись голодним сам, і наша рідна матуся, яка ночами не спала, чекаючи нас із далекої поїздки, хвилюючись за нашу долю. не обов'язково шукати приклади істинної людяності у книжках, у розповідях, можна озирнутися довкола, придивитися до близьких, до друзів, зазирнути вглиб власної душі і зрозуміти, що справжній некорисливий подвиг в ім'я людяності тут, поруч з нами. так давайте ж навчимося любити одне одного, поважати прагнення, думки й почуття людські, давайте віднині й назавжди за основу свого життя візьмемо правило діяти лише за законами честі, моралі — тими складовими, що і становлять основу того, що робить нас людьми, — людяності. тоді не виникатиме війн, у небуття підуть сварки й суперечки, головною ж цінністю стане життя кожного із жителів планети. і звучатимуть у душах людей слова василя симоненка: ти знаєш, що ти — людина? ти знаєш про це, чи ні? усмішка твоя — єдина. мука твоя — єдина, очі твої — одні.