Цитати до образу івана вишенського . поема і. франка

зовнішність старця. (серед них дідусь похилий, зморщений, сиво-бородий, в сіряці на голім тілі, хрест березовий несе.) умови життя. (камінь тут довкола мене — се тверда, незламна ві-ра, се мій дім і мій притулок, подушка і накриття.) призначення хреста для героя. (хрест отсей — то мій товариш, мійповірник у дні смутку, оборона від спокуси і підпора у скону час.) насолода самотністю. (се мій світ. усе мінливе щезло геть. за-тихли крики, гомін його життєвого тут мене долетить.) мислення на самоті. (полишилось лиш постійне, супокійне і ве- личне.)

Літературне Запоріжжя як складова частина літературно-культурного розвитку - це явище багатогранне і різнопланове. Коли говоримо про літературне Запоріжжя, то перед нами постає барвиста панорама, представлена іменами непересічних літераторів: від кобзарів-ліриків, що закладали підґрунтя нашої духовності, відомих постатей в історії української науки, літератури, культури, які репрезентували наш край наприкінці ХІХ - поч. ХХ ст., до молодих літераторів початку третього тисячоліття, таких несхожих на попередників, які вже встигли по-іншому осмислити сьогодення і своєю творчістю відкрити літературний процес ХХІ ст.: С.Аніщенко, М.Брацило, Г.Вівчар, П.Вольвача та ін.

На розвиток літератури в Запорізькому краї протягом століть впливало чимало чинників як позитивного, так і негативного характеру, в тому числі і географічне положення, як окраїни Росії у ХУІІІ- поч. ХХ ст. з одного боку, і як центру запорізького козацтва - з іншого. “Навіть дореволюційний Олександрівськ (щоправда, суціль зрусифікований) не був байдужим до літератури, - вказував П.Ребро у ст. “На перевалі”. - Згадаймо хоча б поета-футуриста Вадима Баяна (справжнє прізвище Сидоров), який приятелював з В.Маяковським і видав у Петербурзі збірку віршів “Лирический поток” з трьома передмовами - Ігоря Северяніна, Федора Сологуба та Ієроніма Ясинського…

Як відомо, в Олександрівську деякий час жила Дніпрова Чайка, у Бердянську натхненно трудився Трохим Зіньківський, з хутора Веселого Вільнянського району вийшов знаний співець козацтва Андріан Кащенко, з Гуляйполя - Єлисей Карпенко - драматург і актор, з Мелітополя - головний теоретик українського націоналізму Дмитро Донцов, з яким воював Ленін. У тому ж Гуляйполі жив і працював Грицько Кернеренко (Кернер), який писав українською мовою і перекладав Гейне, Пушкіна, Надсона та ін.” (Хортиця, -1994.-№3.-с.7-8). Тут працювали тривалий час фольклористи і етнографи Іван Манжура і Яків Новицький, педагог Микола Корф, поет Микола Філянський.

Объяснение:

Образ говорющої риби « і вибирати добрі місця для ловитлі» «яка розкіш вимовити слово» народилася «серед табунів мовчазної риби» без голосу «вона стала такою, як і решта її бра тів й сестер» «крім ­чості й доброго серця, була ще дуже молодою» «я не вилов, …я приятель вашого чоловіка» образ ї жінки гримнула на дітей, щоб не га­ласували, бо їй «ніколи вго­ру глянути» дорікає чоловікові, що він «навіть вилову не здатен донести до хати» «з ранку до вечора не сту­ляла щелепів, так багато говорила сама» вважає, що в неї «недолу­гий чоловік» «від влас­ ної ­канини не почула риб’ячих слів» образ гримнула на дітей, щоб не га­ласували, бо їй «ніколи вго­ру глянути» дорікає чоловікові, що він «навіть вилову не здатен донести до хати» «з ранку до вечора не сту­ляла щелепів, так багато говорила сама» вважає, що в неї «недолу­гий чоловік» «від влас­ ної ­канини не почула риб’ячих слів» образ ?