ответ:
«зів'я́ле ли́стя» — збірка творів івана франка. вона є зразком інтимної лірики. написана протягом 1886–1896 років і видана у 1896 році. збірка також має назву «лірична драма».в цій збірці розкривається душевна трагедія ліричного героя (самого івана франка), викликана тяжкими обставинами особистого життя, зокрема нерозділеним коханням.збірка складається з трьох частин, або «жмутків». у «жмутках» вміщено інтимну лірику, в якій оспівано глибокі почуття палкого, але нещасливого кохання. у першому «жмутку» є вірші і з громадянськими мотивами, але переважає скорботна інтимна лірика. у поезіях другого «жмутка» іван франко оспівує не лише кохання, а й чарівну красу природи. провідний мотив поезій третього «жмутка» — пекельні переживання поета, спричинені нещасливим коханням. поезія «червона калина, чого в лузі гнешся? » написана у формі діалогу між червоною калиною і дубом. за народною символікою червона калина уособлює вродливу дівчину, а дуб — молодого парубка. у поезії поет майстерно відобразив у прагненні калини до сонця — любов до життя, важкі переживання людини за свою гірку долю. поезія відзначається глибоким ліризмом і високою музичністю.
яяни: це слово знають усі яяни: звичайнісіньке «ти». але коли хтось із яян, — а це стається так рідко, що про це ходять лише легенди, — отож коли хтось із яян пробує вимовити «ти», в устах яянина це чомусь завжди обертається на «я», і тому брами не відчиняються.
пастушок: я хочу, аби ти бодай перед смертю дихнув свіжим повітрям, — мовив пастушок, обережно садовлячи собі старого на плечі й простуючи до найближчої брами. перед брамою він низько вклонився й промовив: — вельмишановна брамо, чи була б ти така ласкава й випустила нас на волю, бо тільки ти можеш нас випустити.і брама вперше за все своє існування навстіж відчинилася, адже ніхто до неї так не промовляв, хоч цього вона чекала відтоді, як її вставили в мури цього міста, і пастушок побачив себе серед знайомих скель.— тепер ти бачиш, який гарний цей світ! — вигукнув козопас й торкнувся старого, аби обережно зсадити його з плечей на землю. та замість дідуся він намацав тільки мішок, по гузир2 наповнений самоцвітами.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Улюблены теми й жанри максима рильського
як і решта неокласиків, рильський безпосередньо своєю творчістю не реагував на політичні події і протягом 1920-х років цілковито ізолювався від радянської дійсності, лише подеколи в одвертій формі (наприклад, у вірші «на світі є співучий лянґедок») чи у вигляді іронічних «відступів» (як у «чумаках» чи поемі «сашко») виявляв обурення проти ідейно-політичної та літературної атмосфери, що панувала тоді (зокрема, у статті «моя апологія, альбо самооборона», «більшовик», київ, ч.216, 23 вересня 1923). така поведінка поета викликала гострі напади офіційної критики, що врешті закінчилося арештом нквс у 1931, після чого він майже рік просидів у лук'янівській тюрмі. після ув'язнення остап вишня забрав його до себе в харків на кілька днів у гості. його товариші-неокласики м. драй-хмара, п. филипович, м. зеров були репресовані й загинули в концтаборах.
після ув'язнення, з 1931 року творчість рильського зазнає змін, і в збірці «знак терезів» (1932) проголосив активне сприйняття радянської дійсності, завдяки чому він єдиний з неокласиків урятувався від сталінського терору і був зарахований до числа офіційних радянських поетів. його творчість поділилась на два річища — офіційне та ліричне, в останньому йому вдавалося створити незалежні від політики, суто мистецькі твори, які пережили його.