Стельмах гуси- лебеді летять план до 1 розділу!

1. прилёт лебедей. 2. если бы я был 3. золотые ключи. 4. первый ледок. 5. наказание 6. пришла весна. (одобрено учителем)

Доктор" яксоціальнийнаратив: тексттаінтертекст // словоічас. – 2005. – no 3. 6. гребенкае.романы, повестиирассказы: [в 8 т.]. – спб., 1847. – т. 4. 7. гребінкає. п.твори: у 3-хт. – к., 1980. – т. 1: байки. поезії. оповідання. пові-сті. 8. гребінкає. п.твори: у 3-хт. – к., 1981. – т. 2: прозовітвори 1841–1845. 9. гребінкає. п.твори: у 3-хт. – к., 1981. – т. 3: повісті. оповідання. нариси. статті. рецензії. листи. 10. деркачб. а.євгенгребінка: літ. портрет. – к., 1974. 11. журп.літоперше. зхронікижиттяітворчостітарасашевченка. – к., 1979. 12. задорожнал. м. євгенгребінка: літ. постать. – к., 2000. 13. зубковс. д.євгенпавловичгребінка. життяітворчість. – к., 1962. 14. зубковс. д.. ф. квиткиие. п. -. – к., 1979. 15. кирилюкє.прозаєвгенагребінки // життяйреволюція. – 1930. – no 2. 16. кодацькал. ф.художняпрозат. г. шевченка. – к., 1972. 17. описькнигам, принадлежавшимт. г. шевченко // анісовв., середає. літо-писжиттяітворчостіт. г. шевченка. – 2-гевид., доп. – к., 1976. 18. правдюко.т. г. шевченкоімузичнийфольклорукраїни. – к., 1966. 19. приймаф. я.. – м.; ленинград, 1961. 20. росовецькийс. к.та-расшевченкоіфольклор. – к., 2011. 21. русанівськийм.шевченкоіукраїнськалітературапершоїполовини xix сторіччя //

Відповідь:

Писала для іншої теми, але може щось з цього пригодиться

Світ козацьких пісень

Козацькі пісні - народні, історичні пісні та думи в котрих оспівується Козацька доба. Ці пісні не вхо-дили до репертуару придворних музик, їх співали здебільшого кобзарі та лірники. Саме вони в цих піснях розповідали звичайним людям про певні реальні факти і явища (боротьба з турецько-татарськими нападниками, перемоги і поразки козацького війська, чужинська неволя, рабство тощо). Але в першу чергу козацькі пісні оспівують ліричний образ козака, відтворюють його внутрішній духовний світ, думки і почуття, зроджені різними обставинами неспокійного козацького життя, передають романтику козацької волі.

Тематика козацьких пісень дуже широка: козацький побут і викликані ним почуття та думки,  життя в походах без відпочинку, коли нема де прихилити голови, і домом стає зелена діброва чи темний байрак. Але найпоширеніша тема - прощання козака з рідними та його від´їзд з дому. Ці співанки завжди пройняті мотивом туги, при  цьому патріотичні почуття відступають на другий план, основне місце займає смуток прощання з сім´єю, коханою дівчиною чи молодою дружиною. Тому в ліричних козацьких піснях козак часто сумує - «світом нудить», плаче. Туга посилюється мотивом самотності: єдиним другом козака є вір-ний кінь, що розуміє його настрій, хвилювання, охороняє в час небезпеки, попереджує про неї, а якщо господар загинув, сповіщає про це його рідних. Тема смерті козака є також дуже поширена. Причому в цих піснях, як правило, не змальовуються ні битви, ні поєдинки, не говориться про обставини смерті коза-ка, не пояснюються причини, чому він сам залишився лежати на полі бою. Картина загибелі козака постає доволі традиційною: вбитий він лежить під калиною чи тополею, очі накриті червоною китайкою (символ козацької слави, у дохристиянські часи червоний — колір смерті), над ним нахилився вірний кінь, над ним кружляє чорний ворон (теж символи смерті, представники потойбічного світу). У деяких співанках смертельно поранений козак розмовляє зі своїм єдиним другом-конем, який копитами в землі копає для нього могилу, просить його передати останню звістку рідним. Однак, незважаючи на мотиви страждань, нелегкої долі, смерті козака, цим співанкам властива і тема волі, воїнської звитяги, в них возвеличується патріотичний дух, безстрашність, самовідданість всенародній справі національного визволення, оспівується козацька слава. Символом козацької  звитяги, нездоланності духу стає і насипана висока могила — пам´ятник воїнської доблесті.  

Давність походження козацьких співанок виявляється і в їхній образності. Крім головного ліричного героя — козака, в них фігурують образи коня (який може говорити людською мовою, плаче над убитим козаком, просить прокинутись), сивої зозулі (розповідає козакові, що діється вдома, від нього несе звістку рідним), ворона, сокола; персоніфіковані образи сил природи, дерев (або всієї діброви, лісу, гаю) тощо. Для них властива й своєрідна метафорика. Так, наприклад, битва асоціюється з бенкетом , важка виснажлива битва змальовується як спорудження мостів чи греблі, поле бою — у вигляді зораної ріллі, засіяної кулями, смерть козака — вінчання з могилою. Давність походження такої художньообразної структури підтверджується її спорідненістю з давніми писемними пам´ятками - літописами, «Словом о полку Ігоревім». Тому козацькі співанки, що збереглися до нашого часу, є особливо цінними творами соціальної лірики. Вони стали основою подібних за тематикою і поетикою солдатських, рекрутських, вояцьких, жовнірських співанок.

Козацькі пісні і донині живуть у пам᾽яті українського народу. Вони також відомі далеко за межами України. Дуже влучно про творців і виконавців козацьких пісень висловився італійський письменник Д.Чамполі: шабля – їхній хрест, перемога – їхній Бог, а пісня – їхня молитва.

Пояснення: