Цікаві факти про Павла Чубинського
1. Павло Платонович Чубинський народився 27 січня 1839 року в хуторі Чубинський в родині бідного дворянина. Закінчив Другу Київську гімназію, навчався у Петербурзькому університеті на юридичному факультеті. Там знайомиться з Георгієм Семеновим Тянь-Шанським, який у свою чергу знайомить Чубинського з видатними географами Миколою Пржевальським та Миколою Миклухо – Маклаєм. У студентські роки брав участь у діяльності петербурзької української громади. Був автором журналу “Основа”, співпрацюючи в якому познайомився з Т. Шевченком, М. Костомаровим
2. Павло Чубинський є автором слів Державного Гімну України
3. У молоді роки він брав активну участь у громадському русі, поширюючи ідеї боротьби проти царського уряду. За свої щирі, патріотичні» наміри більше як на шість років був відлучений від України і засланий на «перевиховання» в Архангельську губернію. Там здобув авторитет великого організатора науки і невтомного дослідника Північного краю
4. 1861 року захистив у Петербурзі дисертацію “Нариси народних юридичних звичаїв і понять з цивільного права Малоросії” та отримав вчений ступінь кандидата правознавства
5. Нагороджений за свою наукові здобутки та праці золотою медаллю від Російського географічного товариства в 1873 році, золотою медаллю на Міжнародній виставці в Парижі в 1875 році та має Уваровську премію від Російської академії наук
Джерело: https://dovidka.biz.ua/pavlo-chubinskiy-tsikavi-fakti
Пам’ятник Батьківщина-мати – один з головних символів столиці України. Він є символом незламності народу, який переміг фашистських загарбників ціною мільйонів життів. Батьківщина-мати Києва здатна витримати потужний землетрус та ураган, як великий народ вистоїть перед найважчими випробуваннями й залишиться незламаним.
Статую було збудовано в 1981 році на території музейного комплексу, присвяченого історії України у Другій світовій війні. Спочатку планувалося, що монумент, виготовлений із запорізької нержавіючої сталі, покриють золотом. Однак пізніше від цієї ідеї відмовилися. Також з двох сторін від Батьківщини-матері повинна була спадати каскадом вода, яку форсували б кам’яні воїни.
В процес зведення меморіалу за міською легендою втрутилося духовенство. Висота пам’ятки історії була піддана корективам. На даний момент існує дві версії, пов’язані безпосередньо з Києво-Печерською Лаврою, які пояснюють, чому клинок у руках статуї виявився нижчим, ніж було задуманоЗ 2014 року по всій Україні проходить декомунізація. Вона покликана знищити всі символи і згадки про тоталітарну державу – СРСР. Масово зносяться пам’ятники Леніну, іншим радянським вождям. Вулиці, села і цілі міста знаходять нові назви.У список об’єктів, які підлягають декомунізації увійшов і музейний комплекс в Києві, присвячений Другій світовій війни. Батьківщина-мати є об’єктом культури. Тому знесення пам’ятника не планується. Натомість в ньому можуть бути проведені певні роботи: з щита необхідно прибрати герб СРСР. Технічну консультацію з цього питання надавав Інститут електрозварювання імені Патона. Співробітники цього ж інституту консультували творців Батьківщини-матері.Але все не просто, як здавалося на перший погляд. Згідно законодавства України, внесення змін до пам’ятника заборонено. Крім того, якщо герб прибрати, може статися деформація дуги, на якій в противазі закріплені руки статуї, що тримають щит і меч. Це призведе до руйнування всієї конструкції пам’ятника.
Поки вчені, історики, активісти й чиновники сперечаються, герб як і раніше знаходиться там, де він був встановлений більше ніж 35 років тому. А Батьківщина-мати, як і раніше грізно дивиться вдалину, залишаючись однією з головних визначних пам’яток столиці.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Придумати продовження казки "алi у краiнi недоладii" 5-7 речень