План до оповідання богдана лепкого "цвіт щастя".

1розмова матерi та сина про долю 2 квiтка щастя 3 втеча хлопця з дому 4 велика бiла птиця 5 хвороба хлопчика 6 пiзнавання усiх квiтiв

коли юрко повернувся додому, то його почалу мучити докори і він вирішив написати листа тосі з вибачення. для нього це було дуже складно, але все ж таки гарні наміри перемогли у ньому і лист було відправлено. у листі він запитував тосю про те як там дика качечка зі своїми каченятами і просив у дівчинки дуже щире вибачення за свої вчинки. тося немогла не відповісти на цей лист. так вони листувалися весьнавчальний рік. а влітку юрко приїхав знову до села і вони разом з тосею кожного дня ходили годувати качку з уже здоровими каченятами.

 

«ніколи не мав вільної хвилини: гнали на панщину, і він ішов, як не з косою, то з ціпом, - косив, молотив. восени садив дерева. викопував в лісі дубки, кленочкі, яворках і тикав їх, де було місце: навколо будинку, край вулиці, біля криниці. взимку возився з гноєм, розносив його на город і на поле. коли стомлювався, розтирав снігом руки й обличчя - вони горіли як жар. ще й не пахло бруньками, заготовляв живці, ховаючи їх у погребі. а з теплом обскубувати дички. хто просив, нікому не відповідав відмовою ». «викопані і пересаджені їм деревця не сохли. прищепи його приймалися, оскільки він не щеплял на вербі груші ». «і все село звірялося по ньому. люди пам'ятали, як він посіяв рано - і вродило, як посіяв пізніше - й теж вродило. а коли викликав хмари і накликав дощ, ніхто не вагався: він не небудь - мудрець, планетник ». «не було такої роботи, яку не подужав би або якої цурався б. на його дворі не залежувався не то що гній, а й синячка. зі свого поля він позбирав і повиносили камінчики .. наковивал жорно, виправляв шкіри, шив кожухи. корова не могла готелів, звали і корові. лікував коней, які кульгали. готував зілля від різних хвороб. а дітям робив свистки і сопілки. одного тільки цурався - не вступав у корчму, відмовляючись від могорич: "мені і так весело" ».