Ть будь придумати 4 хайки про всі пори року, буду дуже !

Климко – сирота, головний герой автобіографічної повісті григора тютюнника. образ климка втілює  ідеал людини. у маленькій сирітській душі климко носив стільки доброти, милосердя і співчуття до знедолених і стражденних, що не побоявся в одинадцять літ вирушити в далеку дорогу по сіль, аби тільки близькій людині — своїй учительці — не померти з голоду. скільки натерпівся й намучився за свою двотижневу дорогу маленький лицар, скільки разів ризикував бути вбитим, замерзнути десь на полі під копицею — адже йшла війна і заходити в села було небезпечно. та хлопчик ішов: його вело дорогою поневірянь милосердя. зовнішність климка: «климко йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була колись голубою, а тепер стала сіра, та ще й в дядьковій кириловій діжурці. тій діжурці, як казав дядько, було «сто літ», і не рвалася вона лише тому, що зашкарубла від давньої мазути»

Майже  тридцять  років олекса стороженко перебував на військовій службі, пройшовши шлях від унтер-офіцера в кінно-єгерському до поручика в драгунському полках. згодом став старшим офіцером у штабі кавалерійського корпусу. здебільшого служив в україні й, виконуючи різноманітні доручення, нерідко переїжджав з однієї місцевості в іншу. завдяки цьому він добре вивчив життя і побут селянства в південній україні, зустрічався з колишніми січовиками, від яких почув перекази та легенди про запорозьку січ. цей життєвий матеріал був узятий за основу багатьох творів митця.