Аналіз вірша лесі українки "давня весна"

Жанр: вірш тема: весна — життєдайна сила, непереможна, всевладна; вона несе життя всьому темному, перемагає смутні і темні настрої і в серці людини. гармонія між явищами природи й переживаннями людини.ідея: утвердження прагнення до пізнання світу, активної громадянської позиції, романтизм, утвердження сили духу як конструктивного джерелахуд.засоби  : епітети: весела, щедра, мила метафори: промінням грала, сипала квітки порівняння: хутко, мов стокрила синоніми: ожило, загомоніло повтори: все, я, мене заперечення: ні, не забула.

Тема: образ людини, відштовхнутої суспільствомголовна думка: навіть якщо ти однин і в небезпеці, то все одно маєш духовні крила, які врятують, коли крижина почне тонути.художні засоби: епітети: біла, стара свита; темна, широка одра; тонка, майже прозора крижина.метафори: в цьому році зима не вдягала білої свити//часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав.//пошукала, поплакала..//бідувала в старій із торішніх зів"ялих трав.риторичне запитання: що ж робити? нащо крилатим ґрунт під ногами?

Коли ми вітаємо один одного з днем народження та з будь-яким іншим святом чи визначною подією, ми кожен раз зичимо щастя. але мало хто з нас замислювався, що ж таке насправді людське щастя? суха граматика пояснює, що щастя – це абстрактна назва, що позначає щось нематеріальне, щось таке, чого не побачиш очима и не відчуєш на дотик. але чому воно тоді таке важливе у житті кожної людини, чому ми весь час живемо в очікуванні цього щастя і хочемо понад усе, щоб воно і нас пригорнуло своїм доброзичливим крилом. я вважаю, що всі люди уявляють своє щастя по-різному. для одних це успіх у своїх справах, слава і визнання, для інших – це влада та можливість розпоряджатися долями інших людей, для третіх – це матеріальній здобуток, гроші та багатство. але чи будуть такі люди по-справжньому щасливими, чи можне вважати таке щастя справжнім? на мій погляд можна бути відомою у всьому світі людиною, але зовсім не бути щасливою, бо в цьому випадку усе твоє життя буде обговорюватися іншими, вони будуть тебе уславлювати і вихваляти до тих пір, доки ти будеш на вершині слави, а варто лише один раз помилитися, і ті ж самі люди, що ще вчора тебе вихваляли, навіть не повернуться у твою сторону. так само можна мати величезну владу над людьми, приносити їм щастя чи горе, милувати життя чи відправляти на смерть, але й ця влада не безмежна. таки люди не можуть примусити любити себе чи поважати, вони не можуть себе вилікувати від смертельної хвороби та подовжити своє життя, бо воно не підкорюється людським наказам. а можна бути казково багатим і мате усе все, що тільки побажаєш, але за гроші все одно не купиш відданого кохання, вірної дружби і здоров’я. , що такі люди далеко не щасливі, а навпаки, у більшості своїй нещасні та одинокі люди. отже головною у визначенні щастя є зовсім не матеріальна сфера. я вважаю, що людське щастя краще за все визначити як задоволення людини своїм життям, улюбленою справою, можливістю спілкуватися зі своїми рідними, з друзями, навіть з незнайомими, але цікавими людьми. більшість з нас перш за все мріє про добробут своєї сім’ї, коли з нашими близькими все добре, коли вони захищені від негараздів, і це для нас становить звичайне людське щастя. а для когось добробуту та здоров’я у рідному домі замало, і він прагне до відкриттів та звершень заради інших, прагне реалізувати себе в улюбленій справі. і це робить їх щасливими людьми. ще для когось щастя – це творчість, техніка, спорт чи банківська справа. хтось з нас може підкорювати бурхливий океан чи вершини гір, а хтось найдовші рівняння і величезні числа. і коли у цих людей все виходить, вони становляться по-справжньому щасливими. отже, людське щастя багатобарвне та майже безмежне. і тоді, коли людина прагне зупинити течію часу, коли вона не хоче нічого змінювати у своєму житті, не порушувати гармонію, що склалася – от тоді можна вважати, що вона дійсно щаслива. а як до мене, то необхідними умовами мого щастя перш за все повинні бути здоров’я моєї родини, щастя близьких, мир на землі та спокійне життя у достатку та згоді.