Розкрийте тему та головну думку повісті г.квітки-основяненка "маруся"

Тема: зображення життя українського селянства і звичаїв народу.головна думка: засудження соціальноі нерівності,що перешкоджала щасливому життю марусю та василя.

говорят, что в человеке все должно быть красивым, - тело и душа. именно таковы герои повести и. франко «захар беркут», и чувства, существующие между ними, тоже является красивыми и глубокими.

мирослава и максим встретились на охоте и сразу почувствовали какой-то непонятный влечение друг к другу. мирослава полюбила максима не по имения или статус, а за рыцарский характер и искренность. а максима удивила эта юная девушка, которой «не жалко бы быть мужем», как говорили о ней тухольци. их любовь не могла остановить и та пропасть, что уже в те времена существовала между представителями разных социальных классов, потому что мирослава была дочерью боярина, для которого максим, какой бы он не был смелый и гордый, был всего только «смерд *.

и искренне любящие сердца такая мелочь, как неравенство, не могла разъединить, и мирослава готова не только отказаться от своего богатства и статуса, но и покинуть любимого отца ради максима. она поклялась, что максим станет ее мужем, потому что она судит людей не по имуществом, а при их душой. «он такой рыцарь, как и другие рыцари, - говорит она отцу о максиме, - нет, он смелее и честнее всех тех боярчук, которых я видела до сих пор».

любовь мирославы настолько велико, что она не представляет своей жизни без максима, и поэтому хочет остаться в монгольском лагере вместо него, хотя это для нее верная смерть. и все же любовь не ослепляет юношей, они знают, что их жизнь принадлежит другим. поэтому со слезами на глазах мирослава давала приказы бросать камни в татар, потому что любой из них мог убить любимого, иначе поступить девушка не могла, потому что речь шла об интересах всей общины.

итак, мирослава и максим, несмотря на принадлежность к разным социальным слоям, равны в своем рыцарстве, мужества и искренности. сила их любви победила все препятствия на пути к счастью, потому что именно оно придавало сил и мужества максиму в лагере татаро-монголов, и, с другой стороны, любовь не затмило им весь мир, и ради общего благосостояния они способны пожертвовать своим счастьем.

Слово етикет французького походження (etiquette) на початках позначало товарну етикетку, згодом так називали церемоніал при дворі, тобто правила чемності й норми поведінки. саме з цим значенням (після прийняття французького церемоніалу при венському дворі) слово етикет почало функціонувати в німецькій, польській, російській та інших мовах.

основою людських взаємин є спілкування.

спілкування - це діяльність людини, під час якої відбувається цілеспрямований процес інформаційного обміну. отже, під час спілкування найперше враховуються особливості мовного етикету.

мовний етикет - це сукупність правил мовної поведінки, які репрезентуються в мікросистемі національно специфічних стійких формул і виразів у ситуаціях установлення контакту зі співбесідником, підтримки спілкування в доброзичливій тональності. ці засоби ввічливості "орієнтовані на вираження поваги до співрозмовника та дотримання власної гідності. вони є органічною частиною культури спілкувальних взаємин, соціальної культури загалом",3.

дотримання мовного етикету людьми так званих лінгвоінтенсивних професій - чиновниками всіх рангів, лікарями, юристами, працівниками зв'язку, транспорту тощо - має ще й виховне значення, мимоволі сприяє підвищенню як мовної, так і загальної культури суспільства. але найбільш важливим є те, що неухильне, ретельне додержання правил мовного етикету членами колективу навчального закладу, підприємства, офісу, інституції підтримує позитивний імідж, престиж усієї установи.

які ж чинники визначають формування мовного етикету і його використання?

1. мовний етикет визначається обставинами, за яких відбувається спілкування. це може бути ювілей університету, нарада, конференція, прийом відвідувачів, ділові перемовини та ін.

2. мовний етикет залежить від соціального статусу суб'єкта і адресата спілкування, їх фаху, віку, статі, характеру, віросповідання.

3. мовний етикет має національну специфіку. кожний нарід створив свою систему правил мовного етикету. на цю його особливість указує радевич-винницький: "за етикетом упізнають "своїх" етнічно (національно) і/або соціально (віком, родом занять, релігією тощо).