Іть скласти міні твір на тему мій талант

Ялюблю петь! многие говорят то что это мой талант.я ещё в 4 года залазила на стул и пела,как рассказывала мне моя мама.сейчас я уже взрослая и до сих пор пою разные песни. мне это нравится. когда я пою и чувствую что то необычное внутри себя.   я люблю петь!   может действительно это мой талант?

Роксолана в творі осипа назарука *роксоляна*, постає перед нами в образі мудрої жінки,яка незважаючи на все,стала султанною. турецький народ її любив не тільки за те що вона мудра,а й за те що вона була розсудлива і дуже добра. попри те,що роксолана стала дружиною турецького султана,вона ні на мить не забувала про свій рідний край,за весь час після одруження на роксолані султан ні разу не нападав на українські землі. вона єдина жінка заради якої султан відмовився від гарему,і навіть вирішував свої державні справи з нею. її основні риси характеру це доброта,мудрість,великодушність,патріотизм. роксолана була велика і мудра постать яку ми запом*ятали і будемо пом*ятати про неї довгі роки,а то й століття.

Війна для кожної людини – це щось бурхливе, стрімке, холодне і жорстоке. великі сумніви щодо майбутнього, щодо завтрашнього дня і навіть щодо життя. це незгоди, турботи, ридання і плач. мир і війна. світло і темрява. після тривалого часу, проведеного у світлі, у темряві, що з’явилася несподівано, наші очі не здатні бачити нічого, крім мороку. та чи можливо повірити у реальність жаху після багатьох років мирного життя, у реальність страшних подій, які сталися і які ще відбудуться? скалічено мільйони людських доль, життя народу зруйновано так, що, здається, його вже ніколи не повернути і не відбудувати. війна для кожної людини – це щось бурхливе, стрімке, холодне і жорстоке. великі сумніви щодо майбутнього, щодо завтрашнього дня і навіть щодо життя. це незгоди, турботи, ридання і плач. мир і війна. світло і темрява. після тривалого часу, проведеного у світлі, у темряві, що з’явилася несподівано, наші очі не здатні бачити нічого, крім мороку. та чи можливо повірити у реальність жаху після багатьох років мирного життя, у реальність страшних подій, які сталися і які ще відбудуться? скалічено мільйони людських доль, життя народу зруйновано так, що, здається, його вже ніколи не повернути і не відбудувати.хлопчик втратив батьків, але був не самотнім. про нього піклувався дядько, піклувалися сусіди і шкільні друзі. климко дядькові і сусі, був вірним другом для своїх товаришів. за натурою хлопчик був спокійним, він більше слухав, ніж говорив, до нього тягнулися інші діти. климко мріяв мати такого ж картуза з кокардою у вигляді молоточків і впиватися разом з дядьком у ніч на стрімкому потязі. він нетерпляче чекав, коли той увечері повернеться додому. і нехай це було крихке і не таке багате щастя, але ж це було щастя, та хвиля війни здавила, зім’яла, збила і його.климко, життя якого до війни не виходило за межі рідної станції, спершу починає помічати зміни тільки в тому, що його оточувало. це і стурбовані, похмурі обличчя, і нестерпна, дзвінка тиша. вагони потягів завантажені не тракторами та машинами, а військовою технікою. страшно і незвично, здається, що змінився навіть настрій природи. вона схлипує пронизливим холодним вітром і плаче осінніми дощами. сліпі, темні події чергуються зі спалахами надзвичайних подій – знищень, боїв, аварій. і як один із чорних кадрів на білому тлі – аварія паровоза, на якому був його дядько і загибель останньої у світі рідної для климка людини. а потім – і знищення загарбниками житла.усього цього було вже достатньо для того, щоб навіть доросла людина, позбавлена рідного місця, любові, підтримки, безповоротно зламалася. а дитина – чи достатньо їй буде сил, що витримати усі випробування війни? виявляється, що климко сильніший за війну. хлопчик, який вже не від чого не залежав, виявляє винахідливість, самостійність, а що головне – наполегливість. він прагне вижити і сміливо крокує по страшних шляхах свого розірваного війною дитинства. климко знаходить улюблену вчительку з малою дитиною і своїх шкільних друзів. її учні захищають жінку, нехай і на дитячий лад. війна – це екстремальна ситуація, і тому вона зриває маски. одразу ж видно, хто не має совісті і намагається нажитися на горі людей, інших нещастя єднають і бути їм більш витривалішими. хлопчакам майже вдається відтворити затишок рідної оселі для маленької дівчинки оленьки, дочки вчительки.