Олекса стороженко твір чого я навчилася у оповідані " скарб "?

Что человек всегда, каким-бы он не был, даже ленивым, найдет свое счастье!

Автор – Юрій Винничук

Жанр – повість-казка (у творі багато вигадки, але події відбуваються протягом тривалого часу)

Тема – розповідь про незвичайного дракона Грицька, який мріє не руйнувати та нищити, а творити та милуватися красою світу.

Головна думка – ” Якщо зла не буде, то звідки добро пізнаєш?”

Ідея – звеличення благородства, самопожертви, людяності, які перемагають зраду, жорстокі закони і підступність.

Проблематика: добро і зло вірність і зрада доцільність самопожертви проблема вибору

Головні герої “Місце для дракона”: дракон Грицько (добрий, пише вірші, не хоче робити людям зла) Пустельник (навчає грамоті, хоч і намагається врятувати Грицька, але з острахом, йому це не вдається) князь (мріє, щоб Грицька вбив лицар ) лицар Лаврін

Місце: Галичина

Час: Середньовіччя

Объяснение:

За свободу і незалежність вільного краю і народних месників, поряд з видатними діячами визвольного руху україни т. г.  шевченко  у багатьох своїх творах зображує надзвичайний своєю моральною чистотою і силою образ звичайної української жінки, трудівниці, сестри, коханої і матеріматір – це людина, якій кожен з нас зобов’язаний своїм життям, своїми перемогами і радощами, усім тим, що ми маємо у своєму житті. мабуть, саме тому образ матері завжди був, є зараз і назавжди залишиться провідним образом у творчості письменників усього світу. не є винятком і творчість великогокобзаря.образ матері у творчості т. г.  шевченко  – це образ жінки-робітниці, жінки, яка була вимушена усе своє життя гнути спину на панів, жінки, яка найчастіше не могла залишатися зі своєю дитиною, бо була кріпачкою і залежала від своїх господарів. жінка у часи т. г.  шевченкобула безправною і зазнавала багато знущань від панів. та не менше знущань було і від чоловіків, тому і в родині жінкам жилося не набагато краще. наприклад, у своїй поезії «якби ви знали, паничі…» т. г.  шевченко  з болем у душі пише про жінку: ще молодую – у могилунужда та праця положила…»жінка не мала змоги доглядати своїх дітей, бо щоб прогодувати свою родину, усі селяни повинні були кожен день працювати на пана. тому найчастіше жінки залишали дітей вдома під наглядом старших, мріючи, що у них  майбутнє  буде кращим, ніж у їх батьків. так, у поезії «на панщині пшеницю жала» («сон») стомлена мати мріє про краще  майбутнє  для свого сина. її  любов  до сина, незважаючи ні на що, безмежна, також безмежна і віра в те, що колись настане зовсім інший час: «і сниться їй той син іван.і уродливий, і багатий,

не одинокий, а жонатийна вольній, бачиться, бо й самуже не панський, а на волі».

образ матері і її доля у творчості т. г. шевченка зображується по-різному. це й катерина, яка не витримує тяжких життєвих випробувань і накладає на себе руки, і ганна, яка все життя, спокутуючи свій великий гріх, працює в родині сина і любить його жертовно, самовіддано. сам поет зазнав дуже мало материнської  любові, але він щиро вірив у кращу долю матері та кращу долю її дитини: «і на оновленій землі

врага не буде, супостата,а буде син, і буде мати,і будуть люди на землі».