лягла зима, і білі солов*ї
затьохкали холодними вустами.
в холодні землі взулися гаї.
і стали біля неба як стояли.
скоцюрбивсь хвіст дубового листа,
сорока з голоду водить небо оком,
і вітер пище вітрові листи,
сорочим оком пише білобоко,
що гай з землі дивився і стояв,
що солов*ї маліли,як морелькі,
а київ,мов скажений,цілував
в степах село чиєсь,чуже,маленьке.
що я з тобою ще одні сніги
зимує на щасті,як на листі.
нога в дорозі.вітер з-під ноги.
і пам*ять наша-мак в колисці.
вінграновський м.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Будь ласка іть: * сенкан до слова "вибір"