Потрібно скласти сенкан до слова життя

Намучить, щасливе, довге, життя прожити - не поле цінні

Панас дем’янович( тато ) - селинин-хлібороб, який тяжко працює заради добробуту в сім’ї. незважаючи на бідність підтримує сина у його прагненні до навчання. це підтверджують цитати: " згодом батько змирився, що йому й далі доведеться вбожіти   - продав корівчину, а я пішов " і " - сніг не сніг, а вчитися треба. підемо,  михайле, до школи, - він узяв мене на руки, вгорнув полами киреї, а на голову надів заячу шапку". на мою думку,батько хлопчика хороша людина, бо незваючи на сніг і на коментарі людей ніс михайлика на руках до школи, щоб син міг вчитися.

«маруся» григорій квітка-основ’яненко історія написання джерела для написання повісті «маруся» • дійсність українського села хvііі — початку хіх ст. • народна творчість: українські , ліричні, весільні пісні, фольклорні мотиви (любові, розлуки, смерті закоханих). від народної поезії — образність повісті, від казки й переказу — її розповідний стиль. • герої твору «писані з натури без будь-якої прикраси і відтушовування». • майстерність у виписуванні українських краєвидів у повісті. історія створення повісті «маруся» повість надрукована повністю у 1834 році у книжці «малоросійських повістей…». вона стала першим і найпопулярнішим твором серед сентиментальних повістей квітки. «маруся» була написана як аргумент того, що українською мовою можна описати глибокий і складний світ людських почуттів і філософських переконань. над текстом повісті письменник працював багато — як ні над одним зі своїх творів. переробляв окремі місця, додавав чи змінював епізоди, портрети й пейзажі, шліфував мову. дуже згодилися давні й нові записи прислів’їв, приказок, весільних пісень, похоронних голосінь. надто хвилювався григорій федорович за долю своєї «марусі», як її сприйме читач? чи не знайдуться хулителі й недоброзичливці, які почнуть кепкування з нашої мови? адже багато хто з «учених» та «освічених» вважав, що українською мовою крім лайки й жартів, нічого не можна створити. та побоювання_автора були марні: повість справила велике враження на читача з народу і передової інтелігенції. перекладена самим автором російською мовою і надрукована в журналі «современник», вона і в росії користувалася великою популярністю.