Твір мініатюра "чого я прагну досягнути у житті" 8 клас

Укожно в житті є мета. у мене також. я прагну перш за все, стати людиною. адже у наш час це рідкість. хочу людям, служити добрими справами, стати для когось надійним плечем. я прагну досягнути мети. і коли мене не стане, щоб хтось таки згадав, що я для когось чимось послужила.

На шмоне вертухайчики всё лыбились, сюсюкали

А зэчки-вороваечки дружно улюлюкали

Шомонали трусики растратчицы-Алиски

А у бабы Шуры нашей растерзали сиськи

Давай, давай, а, ну, давай, меня шмонай ты, вертухай

Да загляни под юбочку, да посмотри на булочки

Понюхай попку носиком, прикинься киса пёсиком

Вот в этом вся и разница, кто хочет, а кто дразнится!

Что у бабы то искать в узелочке маленьком

Дать бы вертухайчику по загривку валенком

Ковырял иголочкой, дурачок, в губнушке

Что теперь он скажет дома толстозадой клушке?

Давай, давай, а, ну, давай, меня шмонай ты, вертухай

Да загляни под юбочку, да посмотри на булочки

Понюхай попку носиком, прикинься киса пёсиком

Вот в этом вся и разница, кто хочет, а кто дразнится!

Ручками всё шарит, гад, лапает за талию

Девку-малолеточку, карманницу Наталию

Смотрит, падла, на неё, как на сало немец

Посмотри, честной народ, вот он извращенец!

Давай, давай, а, ну, давай, меня шмонай ты, вертухай

Да загляни под юбочку, да посмотри на булочки

Понюхай попку носиком, прикинься киса пёсиком

Вот в этом вся и разница, кто хочет, а кто дразнится!

Давай, давай, а, ну, давай, меня шмонай ты, вертухай

Да загляни под юбочку, да посмотри на булочки

Понюхай попку носиком, прикинься киса пёсиком

Вот в этом вся и разница, кто хочет, а кто дразнится!

дитинство — весела і щаслива пора. адже в дитинстві найменші події значними і великими . так відбувається і в повісті в. нестайка «тореадори з васюківки», яку я прочитав з великим задоволенням.

це яскрава і цікава оповідь про пригоди двох товаришів під час літніх канікул. герої твору іван рень та павлуша завгородній ніколи не скаржилися на те, що їм нудно. у них ніколи не виникало питання про те, куди себе подіти і куди прикласти свої сили. хлопчаки постійно щось вигадували і не сиділи на місці. їхні голови напружено працювали над тим, яку б ще цікаву «штуку утнути», і «штуки» ці виходили у них занадто добре.

наприклад, взяти хоча б намір товаришів прокласти у селі лінію метро і зробити декілька станцій з цікавими назвами: «крива груша», «клуня» тощо. і це була не лише мрія, бо енергійні винахідники, не ві, узялися копати тунель, який проліг під свинарником. але хлопці чогось не врахували і стеля тунелю не витримала п’ятипудової плямистої свині на прізвисько манюня. вона з тріском провалилася у вириту товаришами яму. ця невдача примусила друзів на деякий час забути про свої витівки, але зовсім ненадовго.

потім ява (іван) та павлуша вирішили влаштувати бій биків і стати тореадорами. кандидатуру колгоспного бугая хлопці відкинули одразу, адже його боявся навіть зоотехнік. ще один кандидат, цап жора, був для товаришів несерйозним суперником. врешті-решт тореадори зупинили свій вибір на корові з дивним ім’ям контрибуція. та дарма, що ява і павлуша махали перед очами корови червоним килимком, що тягали її за вуха і штовхали — контрибуція ніяк не хотіла ставати до бою. тоді ява розлютився і боляче вдарив корову по губі. тут і почалася справжня корида: ображена корова миттєво відреагувала і невезучий тореадор опинився високо над землею. а за мить товариші щодуху тікали від контрибуції, доки не забігли у болото, де й чекали, доки розлючена тварина не заспокоїться.

та дозвілля непосидючих друзів обмежувалося не тільки клопотом для дорослих та їхніми витівками. ява та павлуша були сміливими і добрими хлопчиками. наприклад, коли друзі почули, як у колодязі скиглить цуценя, вони одразу ж кинулися його рятувати.

від пригод друзів та їхніх однокласників у мене залишилися незабутні світлі враження, адже книга в. нестайка сповнена дитячими фантазіями, теплом і добрим гумором. мабуть, і в самого автора було незабутнє та веселе дитинство, бо тільки людина, яка у своїй пам’яті зберегла найкращі миттєвості дитячих років, могла написати такий чудовий твір, як «тореадори з васюківки».