Опис доща пізньої осені прозовою мовою

Осінній дощ. він буває різним.   веселий дощ, це коли дрібні краплі тихо на золоті дерева і ще  теплу землю, а зверху на нього, лагідно усміхаючись, дивиться осіннє сонечко. я люблю такий дощ.   приємно йти під парасолькою, слухати його стукіт і мріяти про своє. а буває й інший дощ. холодний, неприємний. він лиє, немов з відра, затоплюючи відразу весь світ холодною водою. а вітер, немов його злий товариш, вириває з рук парасольку і засипає за комір холодні дощові краплини.

Як я люблю дощ особливо пізньої осені як виграють крапельки дощу на листочках.це неймовірно казково.а яке духм"яне повітря дарує нам дощ.коли дивишся на нього забуваєш про все на світі про всі свої справи схоже ніби ти сідаєш на хмаринку і летиш подалі від всіх справ.найбільш приємніше це в холодну пору коли йде дощ закутатися в ковдру і дивитися на концерт дощу.нацбільше дощ напевно люблять квіти.тому що потім після дощу по травинці ніжно спускається крапля і під нею вмивається квіточка.а після цього захі

впійма́ти (пійма́ти) ґа́ву (воро́ну). Не зорієнтувавшись вчасно, упустити слушну нагоду, пропустити що-небудь. — Як же це ви, Андрію Андрійовичу, таку ґаву впіймали? (Ф. Маківчук); Трапилось так, що Ладя знов піймав ґаву, і м’яч покотився до другого гурту (П. Панч); (Старшина:) Як же це ти, дурню, таку ворону впіймав?.. (Староста:) Дурневі дурнем і помирать (М. Кропивницький). ґав (ґа́ви) лови́ти, фам. 1. Марно витрачати час, нічим не займатися; нічого не робити, байдикувати. Сама працювала не розгинаючись і других підганяла, щоб ґав не ловили, не байдикували (В. Кучер вам за гостину! — Дасть Бог, віддячиш тим же… Якщо не будеш ловити ґав… (Василь Шевчук); Цілу чверть ловив наш Петя в класі ґав (Д. Білоус); — Вона (дочка) в тебе увесь день Божий сидить та ґави ловить, і за холодну воду не візьметься (Марко Вовчок). граки́ (воро́н) лови́ти. — Наймичка й небога тут рвуться, а він стоїть, да (та) .. граки ловить (Ганна Барвінок); (Халява:) Одначе чого це я ворон ловлю? (М. Кропивницький); // Тинятися без діла, перебувати де-небудь без потреби. — Слухайте, Павле,— ..мабуть, нічого тут усім ґав ловити (І. Головченко і О. Мусієнко). 2. Розглядати все навколо з зайвою цікавістю. (Виборний:) Та що його питати: він по городу ґав ловив та витрішки продавав (І. ні па́ва (й) ні ґа́ва (ні воро́на). Який нічим не виділяється; посередній, ніякий (про людину). — Вона ні пава й ні ґава, ні до села й ні до міста, ні до ліса й ні до біса, то хай тепер сама спробує покалантирити на цьому світі (Є. Гуцало); Наш герой — такий собі сіруватий тип “середньої людини”, про яку можна передусім сказати, що вона — ні се ні те, ні пава ні ворона в моральному розумінні (З журналу). як (мов, ні́би і т. ін.) ґа́ву ковтну́в. Хто-небудь дуже мовчазний, сумний. — Нам весело, а тобі сумно? — тихо спитала Наталія Миколаївна, підскочивши до нього (Проценка).— Бач, який він гарний! — додала уголос, кинувши очима на Довбню.— Веселий, балакучий. Уже не тебе — мов ґаву ковтнув! (Панас Мирний).

Объяснение:

Выписать словосочетания с прилагательными, поставив их в нужной форме

Образец: известных долгожительниц, русского ботаника…

Информационная карточка № 2

Яблоня Сиверса – одна из самых (известный) долгожительниц: ей уже более 45 миллионов лет. По мнению учёных, дикая яблоня Сиверса является прародительницей всех культурных сортов яблонь на Земле. Названа она в честь (русский)ботаника (немецкий) происхождения Иоганна Сиверса. Яблоня хорошо переносит (сильный) засуху, не боится (различный) вредителей и болезни Её не нужно обрабатывать пестицидами, в которых нуждается большинство (фруктовый) садов во всём мире.

Яблоня Сиверса занесена в Красную книгу Казахстана. Было время, когда яблони, как и другие (плодовый) деревья, не разрешалось рубить. Они являлись символами плодородия и жизни. Вырубка садов началась в (тяжёлый) 90-е годы. На сегодня огромная часть (знаменитый) (алматинский) (яблоневый) садов вырублена, на их месте возвышаются виллы и коттеджи. С 2004 года (казахстанский) учёные начали бить тревогу, и в 2006 году была открыта программа восстановления (яблоневый) садов. С 2009 года в городе Алматы ежегодно проводится фестиваль «Үлкен Алма», посвящённый возрождению (алматинский) апорта.

В начале 2016 года известный итальянский научно-исследовательский фонд «Бенеттон» отметил наши яблоневые леса специальной наградой и вручил Международную премию Карло Скарпа в номинации «Сады».