Порівняльнахарактеристикамарічки тапалагниз твору"тінізабутихпредків" будь ласкадуже-дужетреба.

Марічка:   - багатий внутрішній стан - створювала співанки -   любила і шанувала природу. - здатна   до високих   поривань. -   не звертає увагу   на багатство, владу. -   знає секрети   навколишньої   природи, ворожіння.  палагна:   - приземлена - її цікавить   лише буденне   життя. -   хороша господиня, дбайлива, працьовита   - не звертає увагу   на духовний світ, її   цікавить лише спокійне, розмірене життя. 

Реґіна — сирота, але вона тип психологічно нестійкий, слабкий, податливий, схильний коритися. вона змалку звиклася з нещастями, змирилася з їх невідворотністю, не виробила в собі житейського імунітету, – тут особливо показова її розповідь про “діамантову корону”, чи то б пак, скло із розбитої пляшки. адже що насправді виблискувало на горбі – невідомо, дівчинка так і не зуміла це перевірити… в образі реґіни приваблює її глибокий внутрішній світ меланхоліка, здатність на справжнє почуття. попри це, слабкість характеру невідворотно дається взнаки: дівчина навіть не думає протестувати намірам тітки видати її за зовсім чужу, незнайому людину, – попри те, що якраз перед цим вона зустріла своє кохання і усвідомила це. за такі речі життя карає. десять років у холодних пазурах стальського – це може й надміру жорстоко. але завважмо: весь цей час вона не насмілися цьому протистояти інакше, як слізьми й самобичуваннями. скажемо так: не насмілилася протестувати сама, наївно надіючись на доброго священика, що напоумить її потвору-чоловіка. відтак же, коли євгеній у хвилину психологічної слабкості, спричиненої враженням від раптової зустрічі з нею, пропонує реґіні кинути все, вкрасти її і втекти світ за очі, вона лише спочатку реагує адекватно – охолоджує його хвилинний намір; насправді ж сприймає в глибині душі його слова за чисту монету і сподівається на них, – адже, прийшовши до євгенія увечері напередодні вирішального для його кар’єри дня і “підставивши” його таким чином, вона підтверджує, що їй ідеться зовсім не про розлучення зі стальським…  такі мазохістичні натури, доведені до крайньої межі відчаю, таки здатні на поступок, але – лише на один. так сталося і з реґіною: вона вбиває стальського, але й самій їй після цього уже не жити.

видатний письменник м. коцюбинській увійшов в історію української літератури як досвідчений знавець народного життя, а особливо життя селян. він добре знав їхні проблеми, не залишався осторонь боротьби співвітчизників за свої національні і соціальні права. внесок письменника у розвиток літератури важко переоцінити, адже він був засновником своєрідного художнього стилю, майстерно володів словом, багатою та повнозвучною українською мовою.

рання творчість м. коцюбинського відрізняється докладним аналізом характерів героїв, їхніх вчинків та почуттів. найчастіше цими героями були діти, що мешкали у селах та бідних передмістях. ці діти росли у злиднях, змалку були завалені одноманітною, брудною і важкою роботою. письменник з великою теплотою змальовував цих маленьких мучеників, відображав їхню моральну стійкість і природні чесноти. такою була і хариття з однойменного оповідання. цю дівчинку важка хвороба матері примусила взяти на себе усі обов’язки дорослої людини, таким був і дмитрик з оповідання «маленький грішник» та багато інших.

з часом м. коцюбинський звернувся у своїй творчості до історичних подій, став змальовувати боротьбу українського народу проти панства, аналізувати причини та наслідки цієї боротьби, причому робив це з присутньою у нього великою художньою силою. символом нестримного прагнення до волі і незалежності, до свободи і щастя став образ соломії — головної героїні оповідання «дорогою ціною».

ще один з шедеврів м. коцюбинського — ліричний твір «intermezzo», що зачаровує образністю і співучістю мови. українську природу, життя народу читач бачить у цьому творі очима ліричного героя, людини, яка напружено мислить серед краси навколишнього світу і з сумом спостерігає страждання людей, що створювали цю красу.

найпоетичнішим твором м. коцюбинського справедливо вважається повість «тіні забутих предків». у цьому творі гармонійно злилися реальність та казка, легенда та історія, буденність та екзотика. не випадково ця містична історія надихнула відомого режисера с. параджанова на створення неповторного художнього фільму.

видатний майстер художнього слова м. коцюбинський назавжди залишиться в історії української літератури, в серцях українців багатьох поколінь. він, як і всі великі митці, які створювали поетичні та художні шедеври, — наш однодумець і сучасник.