Характеристика марічки в тіні забутих предків

«тоді дівчинка, зігнута вся, подивилась на нього спідлоба якимсь глибоким зором чорних матових очей і спокійно сказала:   — нічьо.. в мене є другі май ліпші».  «марічка теж вже ходила в заплітках, а се значити мало, що вона вже готова й віддатись»  «сходились коло церкви або десь в лісі, щоб стариня не знала, як кохаються діти ворожих родів. марічка любила, коли він грав на флоярі. задуманий все, встромляв очі кудись поза гори, неначе видів, чого не бачили другі, прикладав мережану дудку до повних уст, і чудна пісня, якої ніхто не грав, тихо спадала на зелену отаву царинок, де вигідно послали свої тіні смереки»  «марічка обзивалась на груфлояри, як самичка до дикого голуба, — співанками. вона їх знала безліч. звідки вони з'явились — не могла б розказати. вони, здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях, як сходять квітки самосійні по сіножатях, як смереки ростуть по горах.. марічка і сама вміла складати пісні».  «як муть мряки сідати на гори, я сяду та й си заплачу, що не видно, де пробуває милий. а як в погожу річку зазоріє небо, я му дивитись, котра зірка над полонинков — тому бачить іванко.. тільки співати залишу».

На уроці українськой літератури ми прочитали оповідання григіра тютинника дивак.він мені дуже сподобався,   але більше сподобався сам олесь.цей хлопчик дуже любив природу,він сприймав її,як живу істоту.зрозумівши,що сосна помирає,він хоче їй хоч би нагребти сніжку на її оголене коріння.жаль йому і льоду,який ламають хлопці,і пліточки,яка опинилась в зубах у щуки.отже олесь чутливий до краси природи,його серце відкрите для добра й справедливості .усе лихе він сприймає болісно ,ось це й мене зацікавило.я думаю,що такі,як олесь,стають справжніми людьми,небайдужими ,чутливими до навколишнього світу.і без таких дивакі світ став би жорстоким і холодним!

Павлуша і ява(насправді його іваном звати)- "найкращі друзяки і напарники". гострий на язик дід салимон каже про них: "онд ява і павлуша пішли. от хлопці! орли! соколи! ганстери, а не хлопці! нема на них буцегарні". павлуша і ява роблять дошкульні витівки не тому, що злі за характером: їм хочеться, щоб про них "слава гриміла на всю васюківку, як радіо на травневі свята". енергія фонтаном б"є з хлопців, тому вони й вигадують різні "штуки-викаблуки". за характером павлуша і ява дуже схожі, але більшим винахідником і лідером у дружніх стосунках є іван. це він вигадав випустити "пугутькало" в клубі під час лекції на тему "виховання дітей у сім"ї ", влаштувати бій биків з головною "героїнею" коровою контрибуцією, зробити підводного човна з напівзатопленої плоскодонки.   за своїм характером хлопці добрі, сміливі та співчутливі до чужого горя.