Іть написати тві "яку роль має наука в нашому житті"

Важко заперечити важливе значення освіти й науки в розвитку суспільства. усе, що оточує нас — речі, техніка, предмети повсякденного вжитку, — є результатом наукових винаходів, сумлінної праці й натхнення багатьох людей. ми також можемо стати ученими, фахівцями завдяки здобутій освіті. тож зрозумілою є необхідність знань і для подальшого прогресу людства.  немає жодної сторони людського життя, яка б не базувалася на раніше набутих, а тепер старанно збережених знаннях. науково-технічний прогрес, розвиток різних галузей промисловості, виробництво різних товарі однак не можна вважати, що наукові відкриття та знання мають вплив лише на матеріальну сторону нашого існування. так, культурне життя було б також неможливим без знань та наукового поступу. ми не знали б, що таке якісна художня фотографія, якби не був винайдений фотоапарат, не дивилися б прекрасних кінострічок, якби колись не з'явилась перша кінокамера. та й сучасні діячі мистецтва не мали б чого вдосконалювати та поглиблювати, якби не знання, закладені їхніми попередниками у певного виду мистецтва. ні, таке уявити неможливо, а це ж тільки поверховий огляд того, на що б перетворилося наше існування без розвитку культури.  наукові відкриття та винаходи роблять людину ерудованою, розширюють її світогляд, змушують по-новому подивитися не тільки на певну проблему, а й узагалі на світ. у зв'язку із цим доречно згадати п'єсу бертольда брехта "життя галілея", де головний герой досліджує і пояснює причини й особливості руху планет. це дуже цінне для науки відкриття, однак влада засуджує галілея на смерть. чому? темні неосвічені італійці починають цікавитися цією "небезпечною" теорією, бунтувати проти насаджуваних церквою забобонів. робимо висновок: знання — не "мертвий вантаж" для пам'яті, вони здатні змінити наше уявлення про світ. 

              характеристика дракона із повісті-казки ю. винничука                                                «місце  для дракона»

 

              дракон із твору ю. винничука досить незвичайний. вісім років він жив і виховувався сам, бо всі його родичі давно зникли. яйце, з якого він вилупився, багато років пролежало у печері. це не хижак, не страшна істота, а щиросердна міфічна тварина, які ніколи нікому не завдавала кривди. а ще дракон знав грамоту: вмів читати та й навіть писав вірші.

            але не в очах кожного дракон має такі позитивні риси. так, князь його характерезує зовсім інакше: «жоден володар ніколи не змириться з тим, щоб на його землях жило якесь чудовисько. і дарма — чинить воно руйнації чи так от, як ти, книги почитує, — мусить бути убите».

          проте пан гудбрант таки наголошує на тому, що дракон зовсім не звичайний: «але до того веду, що цей дракон якийсь дуже дивний. ні на кого не нападає, нікого не вбиває. а найбільше, що мене здивувало,  — вигляд його печери». а печера здивувала тому, що у інших драконів завжди перед входом лежить чимало кісток, що говорить про їхню хижацьку суть. це й же житель гличини не може похвалитися своєю здобиччю.

        дракон грицько, не зважаючи на свою натуру, протистоїть природі. у той час, як люди всіляко показують своє справжнє обличчя. більшість із них – ненажерливі, брехливі та жорстокі. грицько ж виступає їхнім антиподом, контрастує з ними свої милосердям, щирістю та добротою.

Загальна інформація

"За сестрою" — історична пригодницька повість українського письменника Андрія Чайковського, написана ним 1907 року.

Видавництво Львів

Жанр

Героїко-романтична повість.

Тема

Вражаюча розповідь про те, як п’ятнадцятирічний Павлусь, зумівши подолати усі перешкоди, врятував свою сестру Ганусю з поневолення після підступного нападу татар на рідне село.

Головна думка

Уславлення мужності та звитяги козаків («справді лицарський народ ті козаки»); захоплення лицарськими рисами Павлуся («славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві!»); засудження хитрості, підступності та жорстокості татар і українців-зрадників («ах, ви, чортові сини! Колись я з вами ще стрінуся», «ні, не можна людей своєї віри продавати: за це велика кара»).

Проблематика

Порушені проблеми:

добра і зла

батьків і дітей

вірності та зради

чесності та підлості

доброти і жорстокості

віри та зневіри

життя і смерті

Герої твору

Головний герой: Павлусь. Другорядні герої: дід Андрій, батько Степан, мати Палажка, старший брат Петро, сестра Гануся, козаки Семен Непорадний, старий козак дід Панас, козацький сотник Андрій Недоля, козацький ватажок Остап Тріска, татарський невільник Остап Швидкий, харциз Карим, татарин Гусейн, татарський купець Сулейман-ефенді, син його Мустафа-ефенді, служник Ібрагім, старшина над конюхами Муйо, син татарського хана Мустафа-ага та його батько татарський хан Девлет-Гірей Ібрагім та інші.

Композиція твору

Експозиція

Розповідь про історію села вка та козацьку родину Судаків.

Зав’язка

Напад на село татар.

Розвиток дії

Від рук ворогів загинули дід Андрій та матір Параска, а сестра Гануся та батько Степан стали татарськими бранцями, порятунок Павлуся та його зустріч з козаками та братом Петром, козаки нападають на татарський кіш і рятують частину вчан, Семен Непорадний арканить татарського ватажка Мустафу-агу, сина Девлет-Гірея, зустріч батька зі синами, Павлусь відправляється на пошуки сестри, харциз Карий (Карим) продає хлопця татарам-крамарям, татарин-крамар Сулейман дарує хлопця слугою своєму синові Мустафі, який не злюбив вірного своїй вірі та непокірного Павлуся, хлопця чекає суворе покарання за невдалу втечу, щаслива поява мурзи рятує хлопця, він має план порятунку сестри.

Кульмінація

Очікування приїзду сестри та щаслива зустріч.

Розв'язка

Девлет-Гірей знаходить Ганусю, повертається з послами його син Мустафа-ага, Павлусь просить волю для невільника-друга Остапа Швидкого, Девлет-Гірей дотримує обіцянки, довгоочікувана воля.