Костенко крыла выписать художние засобы

Образ крил у віршах ліни костенко «чайка на крижині» й «крила» — алегоричний. - пригадай, що таке алегорія. алегорія — це інакомовлення; наділення тварин, птахів, рослин, предметів рисами характеру людини. із цим визначенням ми ознайомилися в 6 класі, коли з'ясовували, які жанрові особливості має байка. проте таке визначення алегорії вузьке. у ширшому розумінні алегорія — це спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями. у вірші ліни костенко «крила» конкретним художнім образом є крила (один план художнього зображення), а прихованим реальним явищем є такі людські якості, як піднесення, натхнення, упевненість, незалежність (другий план художнього зображення). отже, образ крил в однойменному творі ліни костенко алегоричний.метафора, персоніфікаціякрига буйно ломилась у відкриті двері протоки.метафораі, нарешті, по одрі – темній, широкій – на останній крижині самотня чайка пливеепітетинащо крилатим грунт під ногами? риторичне питанняземлі немає, то буде небо.антоніми, антитеза, протиставленняа крила має. а крила має! повтор; анафора; окличне речення

Кожен з нас має особисті уявлення про цінності в житті людини. дехто живе згідно з тими заповідями, що записані ще у біблії, але сучасне життя інколи і таких людей змушує нехтувати біблійними заповітами, а дехто і зовсім про них не має гадки. але з будь яких обставин тільки від нас залежить , як складеться наше подальше життя і яке місце буде зайнято нами у суспільстві. чи стане воно подібно бур’яну, який заважає рости іншим рослинам та лише засмічує подвір’я, чи буде воно схожим на прекрасну квітку, найкращу прикрасу двору. чи залишимося ми прикуті до землі, не в змозі навіть на трішечки від неї відірватися, щоб у повній мірі осягнути її велич, чи в нас виростуть крила і ми наче птахи, піднімемося над усім світом, щоб з висоти пташиного польоту милуватися невимовною красою нашої землі, неосяжністю нашого життя.  наприклад, видатному письменнику нашої сучасності б. олійнику, на мій погляд, вдалося піднятися над землею і дуже багато розгледіти. побачив він не тільки простори нашої батьківщини, але й добре розгледів людей, що її населяють. вважаю, що йому не все. бо є ще багато таких представників нашого суспільства, яких і людьми складно назвати. вони геть забули про людяність, про душевне тепло, любов до ближнього і милосердя. такі люди намагаються будувати своє життя за якимись незрозумілими цивілізованому суспільству принципами, відкинувши поняття совісті та честі. вони не намагаються навіть на мить замислитися над злободенними питаннями та ніколи не ламають голову над своїми вчинками. вкрасти – і якщо ти не попався – це добре, нагримати на когось без усякого поводу – ще краще. таких людей бояться діти, їх не люблять дорослі, та й тварини їх обминають десятою дорогою. для таких нелюдів немає нічого святого, навіть вбити вони можуть лише за те, що хтось їм попався під гарячу руку. але як це не дивно, вони щиро вважають, що живуть правильно, що існують за істинно вірними принципами, і не мають ніякого бажання розкрити очі, зупинитися хоча б на мить та подивитися на своє життя очами сторонніх людей. саме такі люди мають лише фальшиві цінності, які заважають нормально жити не тільки їм самим, але й тим, хто знаходиться поряд з цими людьми. ти таке вчинив, що і статті у кодексі немає ти ж найсвятіше – небо – дядьку, вбив, а це вже вище від людського суду. не менш важливе, ніж моральні принципи, у житті любої людини є здоров’я. дехто вважає, що головне у житті людини – це матеріальний достаток та багатство, влада та змога вирішувати людські судьби, але він дуже помиляється, бо це фальшиві цінності. бо коли в тебе немає здоров’я, то його не купиш ні за які гроші, а коли ти помираєш, то ніяка влада над людьми не зможе подовжити твоє життя. і навіть коли ти найбагатша у світі людина, але в твоєму житті немає вірних друзів, які б були здатні за першим покликом прийти тобі на , навряд чи ти станеш щасливою людиною. тому, на мій погляд, істинними цінностями у нашому житті є особисте здоров’я та добробут рідних, добрі взаємовідносини з людьми, друзі та справа, якою займаєшся з задоволенням.

що таке  щастя   радість, дружба, гроші, любов, добро… кожна людина задумується над цим питанням і намагається знайти відповідь на нього. турбувало воно і багатьох письменників. на прикладі героїв своїх творів вони намагалися дослідити їх прагнення бути щасливими.

павлуся, героя оповідання «скарб» о.стороженка, парубки називають щасливим, хоча протягом свого життя він тільки їв та спав і нічого не робив. таким, як павлусь, «бог усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба» чи щасливий павлусь? як на нього, так. матеріальні статки має, а от духовно то бідна людина. з гумором опові про павлуся, автор вчить нас доброти, чуйності, порядності, працьовитості, ввічливості і той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм. «той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує бога за те, що він йому послав, – пише автор. – не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть…» воістину щастя не може бути егоїстичним.

герой твору б.лепкого «цвіт щастя» шукає квітку щастя, яка б зробила щасливими матір і його самого. і хоч квітка виявилась мрією, маревом, все одно все життя він її шукає,пізнаючи світ. герой вірить, що щастя таки на світі є.

скупа людина теж думає, що вона щаслива, бо має гроші. проте користі з них мало, бо то купка папірців. господарі з твору б.лепкого «мишка» відчувають себе щасливими, коли наживаються на горі інших. їм байдужа доля жебрачки та багатьох таких, як вона.

у кожного своє поняття щастя, свій вимір. на мою думку, щастя людини у добрих справах на користь своєї родини, людей, своєї батьківщини. своєю працею, творчістю, добрими ділами людина повинна нести радість людям, суспільству. отоді то і буде справжнє щастя, яке не можна купити ні за які гроші.

о.довженко говорив, що життя надто коротке і закликав поспішати творити добро. тому давайте творити добро, один одному, цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя.