Яке свято в дитинстві вважав для себе найбільшим б. харчук?

Япрочитав що його   найбільше свято це кожний день коли він міг писати свої твори

Для кожної людини слово щастя має своє особливе значення, пов’язане з тим, як складається її життя. для багатьох щастя – це матеріальні цінності, забезпечене життя. для духовно багатих людей більшу цінність має можливість духовного розвитку та збагачення. іноді трапляється, що щастя – це те, чого не вистачає або зовсім немає в житті. тоді людина намагається знайти це, зробити так, щоб збулися її мрії, - і це вже для нeї щастя.проте, мені здається, що в загальному, спільному для всіх значенні щастя – то гармонія.не так багато треба нам у сучасному житті. у всіх є можливість працювати та забезпечити себе всім необхідним. а ось без спілкування людина жити не може. обмінюватися новинами, ділитися враженнями, дізнаватися про нові події та цікаві факти – це все закладено в природі людини. крім того, спілкуватися з цікавими людьми – велике задоволення.тому в кожного з нас (за винятком людей зі складним характером або тяжкою долею) є друзі, а серед них обов’язково найкращий, найближчий. людина не може бути щасливою без можливості проявити свої почуття. любити когось щиро, вірно й отримувати у відповідь те ж саме – чи може людина бажати більшого? ще дуже важливо мати роботу, яка тобі цікава, вільний час, який можна провести згідно зі своїми бажаннями, родину, яка завжди тебе підтримає. особисто для мене щастя – близькі люди поруч, цікаві заняття, розвиток, можливість навчатися новому. мені б хотілося, щоб люди не заважали бути щасливими один одному – не були підступними, не заздрили, не обманювали, тому що цим вони роблять дуже боляче. мені неприємно, коли хтось поруч зі мною страждає. я мрію жити у доброму   світ

На уроці української літератури я познайомився з «повістю минулих літ» — величним твором про минуле нашого народу часів київської русі. читаючи фрагменти з цього літопису, я мимоволі уявляв собі нестора-літописця, який створював цей твір, схилившись над папером, осяяний світлом сві події, зображені в літописі, відбулися дуже-дуже давно, можливо, тому вони оповиті такою загадковістю і сприймаються нами майже як але все це колись відбувалось насправді. літописання має надзвичайно важливе значення для нащадків: саме з давніх літописів ми дізнаємось про все, що відбувалось у ті далекі часи, про перемоги та поразки наших пращурів, про їхні побут та вірування. із «повісті минулих літ» я дізнався про заснування києва. були три брати — кий, шек і хорив, у них була сестра либідь. саме на честь одного з братів і назване величне місто, засноване ними. дізнався також про княгиню ольгу, яка так жорстоко мстилася за вбивство древлянами свого чоловіка князя і коли я читаю фрагменти «повісті минулих літ», я ніби переношуся у ті далекі часи — і князі та їхнє військо, легендарні постаті, погордливі княгині постають переді мною так, немов я бачу їх насправді. можливо, це через майстерність літописця: він зміг не тільки описати події, а й відтворити характери, риси вдачі історичних осіб. мені дуже читати давню літературу, бо з неї ми можемо дізнатися більше про історію і познайомитися з життям видатних постатей минулого. літописи київської русі — найперші твори літератури, але вони є справжніми шедеврами мистецтва слова, бо цікаві читачам і дотепер.