Хронологична таблиця тараса григорывыча шевченка 20 дат 5 клас

Хронологічна таблиця “життя та творчість тараса григоровича шевченка” 9 березня 1814 року – народження видатного поета . навесні 1837 року – шевченко тяжко захворів. 22 квітня 1838 року – викуплений з кріпацтва. восени 1839 року – шевченко знову тяжко захворів. 1838-1845 роки – наука в академії мистецтв у м.петербург. 1840 року – вийшов “кобзар”. 1839 – 1841 роки – працює над поемою “”. 1841 року – поема “”. 1843 року – шевченко приїздив на україну. восени 1845 року – хворів на гарячку в переяславі. 1845 року – написано п’ять поем : ”кавказ”,”єретик”,”великий льох”,”наймичка”, “і мертвим, і живим…” та всесвітньо відомий “заповіт”. 5 квітня 1847 року – шевченка заарештовано і відправлено до петербурга. восени 1847 року – у вогких казематах орської фортеці шевченко захворів на ревматизм. 1847 року –   був вміщений у лазарет. 1848 року – брав участь в науковій експедиції для вивчення опису аральського моря. 1848-1858 роки – військова служба, в окремому оренбурзькомо корпусі. 17 жовтня 1850 року – переведено в  новопетровське   укріплення . 1855 року –   хворів на виснажливу малярію. 2 серпня 1857 року – поета було звільнено. 1858 року – було видано дозвіл про виїзд на україну. влітку 1859 року – тарас григорович поїхав на україну, в рідне село кирилівку. 1859 року – в лейпцігу вперше надрукована поема “кавказ”. 10 березня 1861 року – тарас шевченко зайшов у свою майстерню, упав і замовк навіки. 22 травня 1861 року – тіло великого кобзаря перевезене на україну і захоронене в каневі на чернечій горі. !

Відповідь:

Зовнішність:  Соломія аж ніяк не тендітна дівчина « велика, як на доброго мужика, постать», «як велетенська чавунна постать», у неї «..свіже, повне обличчя з карими очима, що так виразно біліло при картатому очіпку й пасмах чорного волосся…»,  

сильна  «…з такою легкістю витягла з тину коляку, мовби то була застромлена дитиною ломачка», коли Іван пропонує їй до то відповідає: "...клунка свого не дам, бо я ще й вас могла б узяти на горгоші з вашою торбою разом".

Соломію пан «силою оддати її за свого хурмана». Соломія каже про своє життя «..все мені противне, все гидке: і чоловік, і панщина, й життя моє безщасне...»

Опис Соломії, коли вона втекла слідом за Остапом, переодягнувшись парубком:  «Був то молодий, безвусий парубок, міцно збудований, у високій сивій кучмі, короткій чугаїнці і з довгим ціпком».

щоб утекти з Остапом вона обрізала своє довге волосся «Довгі пасма чорних кіс, мов мертві гадюки, тихо зсувались по плечах додолу і лягали на землі дивними покосами»,

Мріє : «Вони оселяться в слободі, вона хазяйнуватиме, а він із Січі наїздитиме додому, а то й зовсім облишиться на господарстві..»,

для Остапа «…задля нього вбралась у штани та ладна мандрувати хоч на край світу…»,

 

Пояснення:

Произведения М. Е. Салтыков-Щедрина не потеряли своей актуальности, так как автор в своих сказках высмеивал большое количество людских пороков. Его произведения имели как социально-политический подтекст, так и философский. Рассмотрим сказку "Премудрый пискарь". Писатель в своей характерной манере создаёт гротескный образ рыбы, которая является собирательным образом трусливого, дрожащего, пассивного человека. Из-за постоянного страха Пискарь не мог вести нормальную жизнь: "Жил — дрожал и умирал — дрожал". Автор специально допускает ошибку в названии произведения, заменяя в слове "пескарь" букву "е" на букву "и", чтобы подчеркнуть образ глупой пищащей рыбы. Так же автор в произведении "Повесть о том, как один мужик двух генералов прокормил" осуждает не только крепостное право, но и качества людей, сформированные вследствие

зектілігін жоғалтқан жоқ, өйткені автор өз ертегілерінде көптеген адам жамандықтарын мазақ етті. Оның шығармаларында әлеуметтік-саяси астары да, философиялық астары да болған. "Ақылды пискар" Ертегісін қарастырайық. Жазушы өзіне тән түрде қорқақ, дірілдеген, пассивті адамның ұжымдық бейнесі болып табылатын балықтың гротеск бейнесін жасайды. Үнемі қорқыныштың салдарынан Пискар қалыпты өмір сүре алмады:"өмір сүрді — дірілдеді және өлді — дірілдеді". Автор "гуджон" сөзіндегі "е" әрпін "және" әрпімен алмастыра отырып, жұмыстың атауында қате жібереді, бұл ақымақ балықтың бейнесін баса көрсетеді. Сондай-ақ, "екі генералдың бір адамы қалай тамақтандырғаны туралы әңгіме" шығармасындағы автор тек серфдомды ғана емес, сонымен бірге нәтижесінде пайда болған адамдардың қасиеттерін де айыптайды.