Як скласти план до образу степана радченка (роман "місто" в. підмогильний)?

1.степан прагне набути знань у мисти та э невинним. 2.заляканий мистом степан. 3.стосунки из заможними жинками. 4.степан забуваэ навищо прийихав до миста. 5.зминена мистом людина. извини за язык

Насправді складно осмислювати такі абстрактні поняття як любов, чесність, відданість, патріотизм. бо незважаючи на те, що кожен з нас більш-менш розуміє їх значення, та все одно вкладає в них щось своє. це не річ, яку можна побачити чи . це щось невидиме, проте реально існуюче, те, що наповнює наше життя смислом, тим самим роблячи нас людьми.патріотизм у найзагальнішому розуміння – це любов до батьківщини. для кожної людини в світі її рідний край – найдорожчий та наймиліший серцю. це той клаптик землі, що привітав її з життям, де минули дитячі роки, де живуть найближчі люди. такі почуття зрозумілі, вони природні. далі вони поширюються на цілу країну, в якій людина живе, на людей, що говорять однією мовою та створюють спільну культуру. бо це все робить людей близькими одна до одної, об’єднує. у широкому розумінні країна – це велика родина, де всі живуть спільними радощами та проблемами. тому ми відчуваємо свою причетність та відповідальність за все, що коїться у державі, тому нам не байдуже, як до нашої батьківщини ставляться у світі. а патріотизм для мене – це не лише почуття, це дії, спрямовані на те, щоб рідній країні та нашому народові було добре жити.патріотизм виявляється у тому, що те, що робить людина, приносить благо її батьківщині. це й розумні політики, і талановиті вчені, і видатні митці та спортсмени, а також кожен з нас. ми вчимося, працюємо, будуємо, винаходимо, творимо, прикрашаємо, перемагаємо. досягаючи успіху в життя, ми тим самим створюємо успіх цілої країни. оце й є патріотизм. володимир великий, тарас шевченко, сергій корольов, василь стус, ганна безсонова, яна кличко – кожен із них по-своєму виявив свої патріотичні почуття до нашої країни. і таких дуже багато! інша справа, що патріотизм – не завжди вдячне ставлення. коли в країні процвітає безправ’я, соціальна несправедливість, політичний безлад, немає можливості для творчості, люди часто полишають батьківщину та шукають щастя деінде. хоч у душі в них любов до рідного краю залишається, вони вже мало що можуть зробити для її добробуту.   на мою думку, патріотичні почуття є в кожного з нас, і ми маємо прагнути зробити щось важливе для своєї батьківщини. проте такі прагнення мають цінуватися

Цитатна характеристика :   зовнішність :   «висока, прямесенька, як стрілочка, чорнявенька, очиці — як тернові ягідки, брівоньки — як на шнурочку, личком червона, як панська рожа, що у саду цвіте, носочок так собі прямесенький, з горбочком, а губоньки — як цвіточки розцвітають, і меж ними зубоньки — неначе жорнівки, як одна, на ниточці нанизані».  характер: «ця дівчина багата, вона байдужа до розваг і гуляти на свята не ходить, роботяща: добре шиє, пряде, варить і пече»  «ходить на вулицю не любила, а ось із задоволенням батькам, варила їжу, пряла  ставлення до батьків + василь :   «таточку, голубчику, соколику, лебединку! матінко моя ріднесенька! утінко моя, перепілочко, голубочко! не погубляйте свого дитяти; дайте мені, бідненькій, ще на світі пожити! не розлучайте мене з моїм василечком».  тобто з цитатної характеристики стає зрозуміло : характер :   маруся слухняна, покірна, працьовита і релігійна, поважає своїх батьків, старанно працює. не ходила наумова донька гуляти з дівчатами ні на вулицю, ні на вечорниці й іншим не радила цього робити. у характері героїні втілюється ідеал скромності. внутрішній світ : дівчина прагне щастя. сільська дівчина маруся «викручується» перед матір’ю, соромливо приховуючи перші побачення з коханим, «як ясочка» милується своїм василечком, червоніє, «як калина», тріпочеться, «як тая рибонька», коли б їй крила, «полетіла на край світу». слухняна і покірна, маруся зважилась благати батька зглянутись на неї, не губити її щастя і видати заміж за василя. соціальний статус: майнова нерівність насамперед стала непереборною перешкодою до її одруження. сумне життя настало для марусі без василя, який пішов на заробітки, щоб звільнитися від солдатчини. вона журиться, ночей не досипає, уболіває за долю свого коханого. маруся ніжно і палко закохана, протее знаходить в собі силу волі, щоб не зустрічатись з василем до сватання без відома батьків. прощаючись із василем, який їхав на заробітки, маруся пророчить собі смерть.