На ковзанці зібралося чимало дітей. братик і сестричка прийшли зі своїм собакою. усі навколо звертали увагу на нього. він невтомно бігав за дііть будь ласка! !

Ірадів з кожної хвилини проведеної в компанії дітей. але всі діти так милувалися собакою що й не помічали її хазяїнів, які тільки мовчки стояли осторонь.  почало сутеніти. за малечею вже почали приходити батьки і забирати її до дому . але ніхто не бажав іти адже всі ще хотіли трохи погратися з собакою. коли на ковзанці вже нікого не було, і залишилися тільки братик із сестричкою, то собака не згадуючи всі ті дитячі усмішки, всі ті ласкаві слова в його сторону, чкурнув до своїх братика і сестрички!  

Та хотів з ними погратися.

Повість «зачарована десна» — лірична розповідь про дитячі роки хлопчика сашка. але чи можна назвати її повністю автобіографічною? мені здається, що цей твір дещо схожий на легенду про бідне дитинство великого письменника, адже писав його довженко в часи, коли соціальне походження мало неабияке значення і згадка хоча б про якийсь достаток батьківської сім'ї могла призвести до небажаних наслідків. і тому письменник так майстерно перемішав правду, напівправду і вигадку. сашкова сім'я жила у хаті, яка була збудована невідомо коли і ким. «здавалося, ніби її зовсім ніхто й не будував, а виросла вона сама, як печериця, між грушею і погребом, і схожа була також на стареньку білу печерицю. дуже мальовнича була хата. одне, що не в ній, і то не нам, а матері, вікна повростали в землю і не було замків». така хата була символом нужденності полісся. насправді ж хата довженків дуже відрізнялася від літературної, і ми це можемо побачити на фотографіях, вміщених у біографічних книжках письменника. звичайно, вона не була палацом, але й через п'ятдесят років її вікна розміщені високо над землею. просторі будівлі на кілька кімнат в ті часи мали заможні господарі. промовистим є той факт, що батько довженка, крім сільської роботи, підробляв: «своїми кіньми возив торгівців на ярмарок». скоріше за все, коні ці не були бідняцькими шкапами, адже торгівці мали гроші і могли найняти собі власника добрих коней. а хіба міг бідний неписьменний сільський дядько дати своїм дітям не тільки початкову освіту, а й відправити сина й доньку продовжувати навчання «в городі»? сашків батько все життя не міг пробачити дідові семену «своєї темноти» і мріяв вивчити сина. спочатку повів його до сільської школи, і довженки стали перед учителем леонтієм опанасенком. той почав розпитувати сашка перекрученою російською мовою, і, коли переляканий хлопець не зміг назвати імені батька, вчитель виніс свій вердикт — «неразвитой! » скільки ж було по україні таких нерозумних вчителів, які не вміли говорити до ладу російською, калічили її, а зобов'язані були вчити дітей тільки чужою мовою. перша зустріч зі школою неприємно вразила сашка, і в повісті «зачарована десна» довженко з більшим задоволенням згадує своє вільне дитинство, майстерно описує картини природи. саме в таких епізодах письменник найбільш автобіографічний. малий сашко сховався в клуні і перебирає в пам'яті приємне і неприємне в його світі. він боїться бабиних прокльонів і страшного суду, не любить, коли довго йде дощ і коли п'явка впивається в ногу, коли гавкають на нього чужі пси або гуска сичить і скубе за штани. він не любить носити в одній руці велике відро води, полоти і пасинкувати тютюн. неприємно бачити батька п'яним, ходити босими ногами по стерні, їхати на возі з сіном, коли здається, що віз от-от перекинеться. але на світі для хлопчика є дуже багато приємних речей. він любить дивитися на малий вогонь і обнімати лоша або прокинутися рано-вранці і побачити в хаті теля. приємно знайти пташине гніздо і їсти паску, приємно ходити по теплих калюжах і спати в човні. це був світ перших дитячих вражень хлопця, його стихія. усе далеке й близьке сприймалося в образах, і все це вбирала вразлива сашкова душа, щоб пізніше наповнити повість «зачарована десна».

Збурення — зруйнування.

Кармазиновий — малинового кольору.

Котловина — котловина.

Копний майдан — майдан для громадянських зібрань.

Ломи — повалені вітром дерева.

Лучник — стрілець з лука.

Шилевий знак — стовп, що показує милі.

Обалити — повалити.

Перхати — пурхати.

Прецінь — одначе, все ж таки.

Пристати — погодитися.

Скиміти — щеміти, боліти.

Стрій — одяг.

Тама — грабля, загата.

Трафити — потрапити.

Трембіта — музичний духовий інструмент.

Туратися — звернути увагу, чіпати.

Ховзький — слизький.

Чепіргатий — зубчатий.

«Ярлики» — грамоти на князювання.