Рядки "у літо 1051. поставив кеящб ярослав ларіона, русина родом, митрполитом святої софії" належить до. 1. притчі про блудного сина 2. повісті минулих літ 3.поученія володимира мономаха 4.житія феодосія печерського

ответ:

"гроші — всьому голова", "ох, земелько, свята земелько, божа ти донечко! " — в пориві проголошує калитка. але тут же розкривається і причина цієї розчуленості хижака: "як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки. приобрітав би тебе без лі",

"всю землю навкруги скуплю. ідеш день — чия земля? калитчина; їдеш два — чия земля? калитчина; їдеш три — чия земля? диханіє спирає" жадоба збагачення стала єдиною всепоглинаючою пристрастю глитая. вона заполонила всі його помисли, він навіть уві сні марить: "кругом, кругом усе моє".в одруженні сина він шукає лише наживи: "мені треба невістку з приданим, з грішми".калитка заздрить жолудеві, пузиреві і докладає всіх зусиль, щоб взяти верх над ними. він вирішує, що жолудь "не іначе, як нечистим путьом" досягнув свого багатства.

объяснение:

містерія інсценізувала народження, смерть і воскресіння  христа. ці три події  християнської  історії були їх композиційними центрами, навколо яких компонувалися безліч інших  євангелійних  епізодів (про прикликання  апостолів, вилікування хворого, зцілення німого, тайну вечерю).

містерія успадкована київським шкільним театром. традиційними містеріями були анонімні  «слово про збурення пекла», «дѣйствіє на рождество христово», «царство натури людської», «мудрость предвѣчная», «властотворний образ человѣколюбія божія» та інші. у них автори дотримувалися композиції середньовічного типу з притаманним їй неквапливим розгортанням довільно розміщених подій. виділявся також центральний епізод, якому підпорядковувалися всі інші.

активно використовувались у містерії  алегорія, заміна містеріальних персонажів алегоричними постатями при збереженні містеріальної послідовності. наприклад, у «торжестві єстѣства человѣчеського» і єва перетворюються на постаті відчаю, плачу; сатану замінюють фігури ласощів, нестримності тощо. містеріальний сюжет міг замінюватися в окремих випадках не тільки біблійним, а й світським, зокрема історичним.