Твир на тему дытынмтво тараса шевченка

Тяжким i безрадiсним було сирiтське дитинство великого українського поета т.г. шевченка.про це ми дiзна ємось з багатьох його творiв.один iз них- "менi тринадцятий ".хлопчик,залишившись сиротою,змушений був пасти чуже ягнята,щоб заробити собi на шматок хлiба.навколишнiй свiт зачаровує його своєю красою,здається добрим,приязним.забутi всi прикрощi-i хлопчик зверта ється з молитвою до бога,бо йому хочеться роздiлити з кимось свою радiсть,подiлитись думками,почуттями.але такий пiднесений,радiсний настрiй тривав недовго-згадалося,що вiн сирота,немає у нього нiчого,навiть рiдної хати,вiн у цьому великому свiтi одинокий. i залишається тяжко плакати над сво єю гiркою долею.однак дитячi сльози i дитяче горе-недовговiчнi.знайшлася добра душа,яка ,приголубила його.це дiвчина,що " вибирала".побачивши дитячi сльози,вона "прийшла,привiтала,розрадила.i знову для сироти свiт засяяв,наповнився барвами,став веселим i привiтним.з особою теплотою i любов'ю у вiршi "на великдень,на соломi.." змалював тарас шевченко сироту,яким був сам у дитинствi.великдень-це найбiльше,найвиличнiше i найрадiснiше свято у православних християн.ранiше,за часiв шевченка,як тепер на новий рiк i на день народження,було заведено робити дiтям подарунки.автор розповiдає у вiршi,як дiти на великдень,граючись крашанками,почали хвалитися своїми подарунками.усiм дiтям було чим похвалитися,усi мали до свят обнови,якi    їм подарували чи батьки,чи хрещена мати,чи iншi родичi.сирiтцi,що була серед них,теж хотiлося бути,як усi дiти,хотiлося,як вони,чимось похизуватись.але  єдине,що вона дiстала в подарунок на свято,-це обiд у батюшки для таких,як вона,знедолених.до сердечного щему ста є боляче за цю нещасну дитину,яка була позбавлена найцiннiшого-тепла i любовi рiдних.

Оху притаманна хитрість, він уміє чаклувати й використовує це для власного добра. достатньо егоїстичний, бажає мати рабів для полегшення своєї праці та, можливо, «пенсію». також полюбляє обманювати, але й це використовує нечасто. люди, які постаріли, йому користі не , тому він їх виганяє. у казці така людина з'являється й розповідає таємницю оха. казка описує його як діда з білою бородою, у білому одязі. з'являється у казці з назвою «ох», де описується як низького зросту дід, увесь зеленого кольору з довгою бородою. з'являється після того, як хтось, сівши на пеньок, вигукує слово «ох». з'являється він нізвідки, просто на пеньку.

Відповідь:

два хлопці - Жук і Заєць

Пояснення:

— Де скрипка?! – люто просичав Жук, і далі хитаючи головою, подзенькуючи дзвіночками й тупцяючи на місці в такт жалісної музики.

— Та не казися, у мене є запасний варіант, – заспокоїв друга Заєць і показав очима на стару обшарпану скрипку-четвертинку, на якій вчаться грати шестирічні малюки.

Я заперечливо похитав головою, але Жук глянув на мене з такою люттю, що я вхопив до рук скрипку-недомірку та смичок, що валявся біля неї на дні візка, й почав підігравати Зайцеві