Загадки про місяць і сонце з прикметниками

Рогатий, а не бик, пливе, а не качка. (місяць) не електрика, не газ – світить всюди в нічний час. (місяць) срібну скибку кавуна видно уночі з вікна. що це? (місяць) за горами, за лісами золотий кружок встає. (сонце) удень сяє, вночі зникає. (сонце) усі його люблять, усі чекають. а хто подивиться – кожен скривиться. (сонце)

Iз давнiх-давен уславилась земля украïнська пiснями, якi передавалися вiд  поколiння до поколiння, вiд матерi до дiтей бережно, як найцiннiшi релiквiï.  пiснi розкривали духовний свiт народу, його прагнення i сподiвання, горе i  радощi, давали сили в трудi i боротьбi за визволення.  "украïнська народна пiсня,  ї писав м. стельмах,  ї увiбравши в себе i грозовий, i барвiнковий ласкавий свiт, iсторiю i побут,  болючi роздуми i найнiжнiшi почуття, воiстину генiально поєднала пристрасне й  емоцiйне слово з незбагненним чаром, з незбагненними таємницями "  доля украïнськоï пiснi сумна i велична. незважаючи на перешкоди i  лихолiття, вона вистояла i продовжує чарувати красою новi поколiння. кожна пiсня,  мов iскра, викресана з душевних глибин, проникає в саме серце, бо, як сказав  укладач збiрки "найкращi пiснi украïни" михайло шевченко: "вона має те  велике, єдине, що не вмирає, що гукає, об'єднує, паморочить жагучим почуттям  духовностi  ї має дух! "  народна пiсня  ї це насамперед iсторiя украïни та невмирущiсть душi народноï, це свiт  життя i боротьби, надiй i сподiвань, якi не людину i в найтяжчi часи.  минають столiття, змiнюються суспiльнi устроï, потрясають свiт вiйни i  голодомори, на змiну одним поколiнням приходять iншi зi своïми смаками й  уподобаннями. а народна пiсня залишається, даруючи свою красу та неповторнiсть.  может так подойдет

Мартин боруля – головний герой однойменної трагікомедії івана карпенка-карого, заможний хлібороб, який домагається втрачених дворянських прав. характер мартина борулі: не є скнарою і не знущається з бідніших за себе, має безглузде бажання будь-якою ціною стати дворянином і не бачить перепон на його досягненні. його комізм полягає у несумісних із його мужицьким вихованням та освітою дворянськими звичаями та способом ведення життя. він прагне захистити свою гідність і оберегти дітей від тяжкої селянської праці. ставлення до інших: зневажає красовського, наївно довіряє повіреному тренделєву, любить свою сім’ю і прагне для неї кращої ,дворянської, долі, але не зважає на бажання родичів, якщо вони стають на заваді його меті. ставлення інших до мартина: тренделєв його дурить, родичі та друзі його не розуміють і хочуть, щоб він знову став звичайним чоловіком без бажання бути дворянином. ставлення автора до мартина: за прототип мартина було взято батька автора. цим іван карпенко-карий показує своє ставлення до прагнень батька, а саме комізм ситуації, використовує іронію та сатиру. моє ставлення  до мартина борулі: цього героя можна зрозуміти, бо він лише хоче безхмарного майбутнього для своєї сім’ї. та бажання мусять поєднуватися з можливостями їх втілення чого не хоче робити мартин. це неправильно, ось чому головний герой виглядає комічно. на відміну від пузиря  («хазяїн»), калитки («сто тисяч») мартин боруля  не труситься за кожну копійку, не знущається з бідніших за себе, але він, як і мольєрівський журден,  у своєму прагненні офіційно стати дворянином, по  суті, утрачає здоровий глузд.