Перепишіть, уставляючи на місці крапок , де це потрібно, пропущену літеру. відповідь, зап"яс..на прикраса, хвас..ливий заєць, капос..на лисиця аванпос..ний загін, запас, пес..ливі слова, воїн, ворог, почес..не звання, швидкі шоссе, кі звір, облас..ний архів, виїз..на нарада, кількіс..ний склад, контрас..ні кольори.

Усна відповідь, зап"ястна прикраса, хвастливий заєць, капосна лисиця аванпостний загін, запас, пестливі слова, доблесний воїн, улесливий ворог, почесне звання, швидкісне шоссе,   кістлявий звір, обласний архів, виїзна нарада, кількісний склад, контрастні кольори.

Наша краiна славиться своiми письменника, але найбiльший внесок в украiнську лiтературу зроби великий кобзар - тарас шевченко. голос i думки видатного поета проносяться через вiки завдяки його творам.у тi роки, коли жив шевченко, до мистецтва вiдносились скептично i тому бiльшiсть робiт не проходили цензуру. але чи зупинило це кобзаря? нi! вiн продовжував писати вкладуючи у своi твори всю тугу i смуток.  як вiдомо, тарас почав писати ще будучi дитиною. вже тодi вiн описував нелегку долю бiдного украiнського народу,що усе свое життя працювали на панських землях. не зважаючи на це   шевенко залишався патрiотом своеi батькiвщини: «я так її, я так люблю мою україну убогу,  що проклену святого бога, за неї душу погублю» - так вiн пише у рядках одного iз своiх вiршiв.щ тарас григорович шевченко не тільки видатний поет, а й прозаїк, художник, драматург, історик, мислитель, фольклорист і етнограф, який після себе залишив надзвичайно велику творчу спадщину – понад тисячу найрізноманітніших творів. геній великого кобзаря незвичайно багатогранний. завдяки йому т. г. шевченко створив дев’ять повістей, багату кількість драматичних творів і відомий кожному українцю «кобзар».ож саме хотiв нам сказати тарас григорович? що хотiв донести до сучасного читача? вiн хотiв навчити нас любовi до батькiвщини, хотiв, щоб ми не дивлячись нi на що любили батькiвський дiм. i до ти буде слово великого кобзаря невмиручим, доки ми будемо шанувати украiну. 

Тема: заклик до сприйняття людської гідності, неповторності кожної особистості. iдея: довести читачевi, що кожна людина неповторна. ідея людської гідності, гордості за того, "що ти - людина", доповнюється тут мотивом уселюдської спільноти яскраво вираженим протестом проти диктату сили, авторитарності". мотиви: справедливiсть, життєздатність, самоповажага. через цi мотиви автор яскраво передав образи свого власного «я», народу, влади. провiдним художним засобом є — «ми — не безліч стандартних «я», а безліч всесвітів різних.» епiтети: «очицями, повними блекоти», «він гримів одержимо і люто», «лице рябе». протиставлення: «ми — це народу одвічне лоно, ми — океанна вселюдська сім'я.» афористичний висновок вірша "" можно сприймати як максиму самого поета, його розуміння призначення кожної людини на землі.