Обгрунтуйте чи дійсно юрко осмислив свій негативний вчинок

На мою думку юрко справді осмислив свій негативний вчинок, адже чому тоді він в кінці твору думав над тим чи прощатись з тосею і чи кликати її до машини

Аналіз твору Марко Вовчок “Максим Гримач”

(1857)

Літературний рід: епос.

Жанр: родинно-побутове оповідання.

Тема: зображення життя вільних селян у закріпаченій Україні се­редини XIX ст.

Головна ідея: обстоювання не спотвореного майновими розрахунка­ми родинного щастя.

Головні герої: заможний козак Максим Гримач, Катря — старша доч­ка, Тетяна — молодша; Семен, кріпак, коханий Катрі.

Сюжет

Заможний господар Максим Гримач (удівець) виховує сво­їх доньок: старшу Катрю й молодшу Тетяну — Катря зустрічається з крі­паком Семеном таємно від батька, адже той дасть згоду на одруження лише з вільний чоловіком — під час бурі Семен загинув — Катря з горя втопилася в річці — старий Гримач у розпачі п’ять років не виходить з двору, звеселило його тільки одруження молодшої доньки із сотником.

Про твір

Цей твір був надрукований П. Кулішем у збірці «Народні оповідання» 1857 р. в Петербурзі. В оповіданні йдеться про трагічне ко­хання Катрі, яка жила в родині заможного козака Максима Гримача. Автор наділяє своїх героїв лаконічними характеристиками, на яких по­значився фольклорний уплив: Максим — «повновидий, чорнобровий, чорновусий; а веселий, а жартівливий!», Катря — «хороша та пишна, як королівна». Це по суті й уся зовнішня характеристика головних героїв, глибше й рельєфніше персонажів змальовує автор через їхні вчинки, репліки: «А такий був [Максим Гримач]: нехай тільки станеться кому з нашого села пригода — головою ляже, а вирятує; нехай зачепить хто чужий, то й не збудеться лиха: налетить, як той вихор нагальний, до­щенту викорчує. Колись шляхтич да заняв козаче поле, то він і хату йо­го спалив, і попіл розвіяв, і самого протурив за Дніпро». Головний герой постає перед нами благородним (боронить ближнього), мужнім і хазяй­новитим, люблячим батьком. Саме бажання добра своїй Катрі (аби вона і в шлюбі жила в достатках) спричинило трагічний фінал взаємин доч­ки й Семена. Максим міг дозволити доньці одружитися лише з вільним козаком, тож Катря й почала дожидати Семена, поки він відслужить у пана. Але не дочекалася: уже перед самим звільненням коханий загинув під час бурі на Дніпрі.

Оповідання написано в романтичному ключі: автор періодично пе­реносить читача в нічну пору, змальовує неймовірні пейзажі, які підси­люють психологізм у творі: «А на самому березі верба — аж геть попус­тила віти на воду. Вона й сіла коло вербового кореня дуплинастого, схи­лила голівку на білую ручку; взяли її думки та гадки. Там під кучерявою вербою, і освітив її місяць, хорошу й смутну, у маковому вінку».

Оповідання має традиційну композицію: класично розміщені сю­жетні елементи — експозиція (І частина), зав’язка (II частина), розви­ток дії (III частина), кульмінація (IV частина) і в останній (V частині) розв’язка.

Зображення трагізму внутрішнього світу героя, ліризм і драматич­ний сюжет, наявність в оповіданні діалогів, казкових елементів дають підстави назвати оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач» баладним.

Тарас Шевченко присвятив авторці «Народних оповідань» вірш «Марку Вовчку», у якому назвав її «кротким пророком» і «донею».

Мрія в моєму розумінні - це найголовніша мета в житті людини. Досягнення мрії залежить від того, наскільки сильна твоя сила волі і наскільки готовий ти жертвувати комфортом і спокоєм заради неї. Реалізована мрія - це привілей, в якій відмовлено слабохарактерною людям. У запропонованому для аналізу тексті ми знаходимо приклад сміливої мр хлопчиська: Княжин хоче стати пілотом космічного корабля! Однак, на відміну від тисяч інших хлопців, які теж мріють космосом, але нічого не роблять для втілення мрії, він працює над собою. Княжин старанно вчиться, уважно слухає вчителя, записується в усі гуртки, які можуть до йому на шляху до мрії. Така цілеспрямованість викликає захоплення!