Продовження твору "сімя дикої качки"

Тося зайшла в хату і думала: вона   підійшла б, як би тільки юрко покликав її і вибачився. вона все пробачила б йому. їй завжди було цікаво слухати його історії. -мамо, мамо,-  побігла тося - а юрко ще приїде? -звичайно!   а ти, я бачу  вже ідповіла мама. зовсім трішки! - сказала тося і подумала: я не встигла зним погратись, мені його дуже не вистачає  - мамо, а як же каченята? -які каченята? - здивовано спитала мама, а тося тим часом побігла до річки тося побачила качку-матір, яка накрила їх крилами і крякала. тося зрозуміла, що качка тільки прийшла.і раптом одне каченя підняло голову і крякнуло у відповідь качці, потім ще одне. тося так зраділа і бігом побігла до хати за хлібом. вона зрозуміла, що каченята голодні. щоб їх не лякати , тося не підходила близько і здалеку підкидала маленькі кусочки хлібу. качка підбирала і підкидала каченятам. -яка турботлива мама у них- сказала тося.вона сподівалась, що каченята оживуть. ще з хвилин десяти вони полежали, і раптом встали на ноги. тося така була рада, що не знаходила собі місця.вже всі каченята піднялись окрім одного

Відповідь:

План до 7-11 роздлів повісті "Таємниця козацької шаблі"

1. Марення Наталочки про нерівний бій козаків із польським військом

2. Угода Наталочки з Антипкою в обмін на підказку-загадку.

3. Ночівля під замком у Підгірцях. Дивний бенкет нечистої сили.

4. Пригоди у Олеському замку

5. Дорожні пригоди.

6. Розгадка підказок Антипки і привида - Хотинська фортеця.

7. Руснаки марно намагаються домовитися з продавцем шаблі.

8. Несподівана до у перемовинах від пластунів і навіть привидів. Козацьку шаблю врятовано.

Пояснення:

Тема стосунків людини і природи — одна з провідних у літературі. До неї зверталися і Т. Г. Шевченко, і І. Я. Франко, і Леся Українка, і ще багато талановитих митців. І все ж розкриття теми М. Коцюбинським має особливий характер. Природа у його творах не фон, на якому розгортаються дії, а живий учасник подій. Ми добре пам'ятаємо чудові психологізовані пейзажі в "Intermezzo", філософські образи "Fata morgana".

У повісті "Тіні забутих предків" М. Коцюбинський подає картини життя людей, які віднайшли свій шлях і живуть у гармонії з природою. Письменник точно відтворив характер світовідчуття гуцульського етносу, його філософію, центральним місцем якої була природа.

Не позбавлений романтизації в зображенні світу людей і природи, твір відтворює і реальний перебіг суворого життя в горах, змагання з природою за виживання:

"Так ішло життя худоб'яче й людське, що злилось докупи, як два джерельця у горах в один потік". У поле зору автора потрапили руйнування ґаздівств, голод, наймитування, ворогування родів (гуцульська вендета Гутенюків і Палійчуків). Як і в дійсності, життя людей і природи показане за принципом світлотіні. З одного боку зображено неповторну красу Карпат, первісну поезію обрядів (свят-вечір, ворожіння на Юрія, поховальний обряд), звичаїв (колорити картини літування на полонині). З іншого — бідність, дитячі смерті, кривава помста, влада атавізмів давнини, постійна боротьба за виживання. Та поетична самобутність твору не лише в екзотичних пейзажах дивовижного краю, а в тому, як життя природи стало часткою життя людини, невід'ємною рисою її світосприймання. Здається, що смерека й людина тут виростають з одного кореня, бо відчувають однаково і кам'янисту гірську землю, і подихи вітрів, і живлючу силу води. Може, тому і оживає природа в людській уяві дивними образами. І тоді з'являються різні видіння, творяться легенди і казки.