Будь ласка)твір: мої улюблені твори шевченка

Тарас шевченко і його безсмертні а в кожному творі - частинка історії нашого народу, життя українця, народні радощі й сподівання. читаючи шевченка, перепливали ми чорне море з отаманом гамалією, дивилися на майбутнє і  минуле у комедії сон. і  саме у ньому відкрито усе те, що що сьогодні відбувається, адже названий пророком, і справді так, у його творах відображається багато рис, характерів народу та людей, переплітається праведне із грішним, розповідається минуле і майбутнє.мій улюблений твір шевченка "лілея". написана 1846 році в києві. сюжет простий і переплітається романтизм, страждання юної дівчини, минуле(дуже  неприємне), майбутнє - трагічне, тому що вона дізнається про все, і засмучується.  переплітається також реалістичне та міфологічне."лілея" - мій улюблений твір шевченка, тому що своєю простотою, глибиною та художньою досконалістю він торкається мого серця, змушує зрозуміти щось важливе про себе та світ, в якому ми живемо.

Українська жінка, її характер, її душа, її доля були темою багатьох віршів та поем Т. Г. Шевченка. Достатньо лише перелічити такі з них, як "Тополя", "Причинна", "Слепая", "Відьма", "Сова", "Наймичка". Одним із вражаючих образів є образ довірливої Катерини із однойменної поеми.

Трагедія Катерини — це рядова, дуже поширена і за тих часів, і, на жаль, за всяких часів, трагедія зрадженої довіри щира, відкрита, з чистим серцем дівчина зустрічає офіцера. Він вражає її... Чим? Вродою, лагідними словами, вогненними поглядами. Вона покохала його, не вагаючись, "полюбила москалика, як знало серденько".

Чесна й пряма, вона не може навіть думати, що людина, якій вона віддала душу і тіло, може її скривдити. Звісно, їй здається, що він відповідає таким же чистим почуттям. Батьки попереджали доньку, але чи завжди перше палке кохання слухає чиїхось порад, навіть батьківських?

Катерина дає слово кохати і бути вірною і дотримує його. Офіцер дає слово честі і безчесно кидає дівчину. Хто згадає про офіцера? А от для Катерини та її батьків настає страшний суд, справжній суд честі, бо жіночу честь суворо стережуть люди і не дарують помилок.

Катерино, серце моє!

Лишенько з тобою!

Де ти в світі подінешся

З малим сиротою?

Ні, поет не засуджує дівчину, він плаче і сумує. Але розповідає все, як повинно було статися. "Що я наробила!... " — кричить дівчина. Не над собою вона ридає, над матір'ю, що "як мертва, на діл повалилась". Вона знеславила батьків, і суворий вирок виносять їй: Катерина із немовлям повинна піти з села. Ніде тепер немає їй порятунку.

Але й тепер не докоряє вона своєму коханому, не може уявити, що він так зганьбив її. Вона знов зустрічає його, і жодного слова докори не зривається з вуст:

Любий мій Іване!

Серце моє коханеє!

Де ти так барився?

Катерина не вірить, що той може кинути її, вона хоче показати коханому сина — а той тікає. І тут серце і розум дівчини не витримують душа не вміщає цього злочину — відмови від власної дитини. Мати лишає сина на шляху і топиться у ставку.

Жертва почуття, жертва зради, жертва світу, в якому

Того в'яжуть, того ріжуть.

Той сам себе губить.. .

Катерина — виплаканий поетом образ жінки, яку власна щирість і довіра прирекли на ганьбу й смерть. І щоб не залишилось сумніву у читача, поет ще раз зводить батька та сина — офіцера з дружиною та сироту-жебрака з сліпим:

А пан глянув.. . одвернувся.. .

Пізнав, препоганий,

пізнав тії карі очі,

Чорні бровенята.. .

Пізнав батько свого сина,

Та не хоче взяти.. .

Батько рушає в кареті, син лічить гроші, що йому подано.. . Страшний світ, де проклята чистота і панує зрада!

Объяснение:

Відповідь:

Нещодавно ми читали у класі твір Олекси Стороженка “Скарб”. Він досить цікавий та дуже повчальний.

Був собі такий чоловік, звався Павлусь. Спочатку мама за нього все робила, потім – наймичка. Ще й повезло, бо хлопцеві у вікно скарб підкинули, а він тільки їв та лежав.

І автор підкреслив, що скарб хотіли би мати багато людей, але на Павлуся ніхто б з них не побажав собі бути схожим. Бо не тільки скарбом , їжею та сном багата людина. Вона повинна працювати, про щось цікаве дізнаватись, вчитись, допомагати іншим, робити добрі справи. В сучасному житті не можна нічим не цікавитись, нічого не знати, нічого не робити.

Випадок Павлуся мене змусив задуматись, що треба в школі добре вчитись.Це перший крок до мого майбутнього і щасливого життя.

Пояснення: