Характеристика герасима калитки позитиве і негативне

Прожорливы. грубый. жадныйгонящийся за богатством . злой

історичні пісні та думи - жанри української народної творчості. дуже специфічний за походженням жанр думи. він притаманний тільки українській національній культурі. появу українських дум учені дослідники пов'язують з козаччиною. боротьба козаків із завойовниками-турками, татарами, життя бранців у турецькій неволі, тяжкий їх побут на галерах, морські походи козаків, козацькі повстання проти польщі - усі ці події були мотивами українських дум. 

до кращих українських дум належать "дума про козака голоту", "дума про марусю богуславку", "дума про самійла кішку", "дума про івана богуна" та ін. 

за змістом думи дуже подібні до історичних пісень, а за виконанням - до плачів, голосінь. автори дум невідомі. ними переважно були учасники подій- козацьких битв і походів. кобзарі, лірники, бандуристи під ід своїх інструментів речитативом виконували їх. від села до села, від міста до міста розносили вони вісті про славу і подвиги героїв, їх мужність, героїзм і гарячу любов до україни. і. франко назвав думи й історичні пісні безсмертними пам'ятками, створеними генієм самого народу. 

у відтворенні подвигів героїв у думах, як і в історичних піснях, реалізм поєднувався з романтичним ореолом. щедро використовувалися у думах та історичних піснях народнопоетичні символи (орел, сокіл - козак; крук, ворон - ворог; зозуля - мати, вдова), порівняння (скрива, як вовк, споглядає). у текстах дум трапляються заперечні порівняння: "ой та то ж не пили пилили, не тумани вставали, - як із землі турецької, із віри бусурманської, з города азова, з тяжкої неволі три брати втікали". 

стилістичну функцію уповільнення розповіді в думах відіграють синонімічні повтори-тавтологія (думає-гадає, грає-виграває). 

мова дум, як й історичних пісень, збагачена постійними епітетами: кінь у козака завжди вороний; козак постійно у русі, в дії, тому перед ним стелиться шлях широкий, битий; він обороняє землю християнську. 

мета: продовжити аналіз ідейно-художнього змісту повісті і. франка «захар беркут» (v, vi охарактеризувати образи максима, мирослави; розвивати інтелектуальну активність, творче мислення, пам’ять, увагу, спостережливість, уміння аналізувати, співставляти, робити висновки; формувати кругозір школярів; виховувати почуття патріотизму і гордості за землю, на якій народилися тухольці, любов до рідного краю, повагу до його історичного минулого, почуття національної гордості.

тип уроку: застосування навичок і вмінь.

обладнання: портрет і. франка, малюнки учнів до образів максима, мирослави, текст твору, дидактичний матеріал (тестові завдання).