Тема, ідея, основна думка твору "кавказ" тарама григоровича шевченка.

Головна тема твору — осудження війни царизму на кавказі — дала шевченкові змогу створити сатиру на політичні, соціальні й ідеологічні основи царської росії: самодержавство, кріпосництво, церковників. водночас «кавказ» розгортає й позитивну тему — прославлення боротьби за свободу. основним геросм твору є кавказькі народи, які намагається закути в ланцюги неволі російське самодержавство. віра в їх безсмертя й непереможність найповніше виявилася в символічному образі нескореного прометея — титана з грецької міфології. проводячи цю паралель, поет висловлює думку, що вільного народу ніколи не уярмити, він нездоланний і відроджується знову й знов.    кавказ» був написаний т. шевченком у переяславі 1845 p., автограф твору міститься в альбомі «три літа». традиційне визначення жанру «кавказу» як поеми зумовлене відносно великим розміром і суспільним значенням твору. таке визначення, проте, можна прийняти лише умовно, адже  твір  не має сюжету, у ньому відсутні дійові особи, що не є характерним для поеми як жанру. «кавказ» — індивідуальна лірико-сатирична жанрова форма, близька водночас і до інвективи, і до медитації, і до героїчної оди. твір присвячено другові поета, якову де , який загинув під час загарбницької війни росії за приєднання кавказу.

Можливо тобі сподобаеться такий варіант!                                                                 я розумию вислів де немае праці,там сади не цвітуть ,що якщо ти не будеш працювати в тебе нічого не буде.тож якщо ти хочеш щоб в тебе все виходило тобі треба йти до цього. якщо ти будеш наполегливим то втебе буде багато чого адже ти дійшов до цього сам без іншиги і тобі не треба на цьому зупинятися.                                                                                                           якщо твір тобі не сподобався можеш його не писати!        

Обрядові та обрядово-календарні пісні   обрядові пісні  — це  пісні, які виконувались під час різних народних свят та обрядів. ці пісні тісно зв'язані з  язичницькими  віруваннями. слов'яни вірили в сили природи, в духів природи та вважали, що обрядовими піснями можуть вплинути на них та примусити їх діяти в бажаному напрямку. обрядова поезія дуже тісно зв'язана з працею людини, з родинним побутом та з  народним календарем. у різні пори року виконувались різні обрядові (календарно-обрядові) пісні. ці пісні повинні були забезпечити успіхи в господарюванні, добрий урожай, щастя в родинному житті. наприклад: на сільських майданах і галявинах співали  веснянки  і  гаївки, під час зелених свят  —  русальні пісні, на івана купала  —  купальські пісні. по закінченню жнив, люди співали  жниварські пісні, славлячи землю за те, що дала їм гарний урожай. під час зимового  сонцестояння  виконували сонцесяйні пісні.пізніше календарно-обрядові пісні поступово втрачали зв'язок з давніми , почали підпорядковуватись християнським святам. надзвичайної популярності в народі набули колядки та щедрівки. ці пісні приурочувались до основних свят зимового циклу:   колядки  — до  різдва  (7 січня),  щедрівки  — до  нового року  (за старим календарем 14 січня). календарно-обрядова пісенна поезія має три умовних цикли: зимовий, весняний та літній. до зимового циклу календарних пісень входять колядки і щедрівки. істотної різниці щодо змісту в цих двох близьких видах пісень немає. це - новорічні вітання, побажання успіху в новому землеробському році, побажання здоров'я сім'ї, величання господаря, прославлення праці хлібороба та її здобутків. розпочиналося виконання зимового циклу пісень із зимового рівнодення (кінець грудня) і закінчувалося з появою перших ознак наближення весни (кінець лютого) зими - святом масляної. весняний цикл складається з веснянок і хороводних ігор. початок його припадає на ранню весну, коли оживає природа, а кінець - на завершення весняних польових робіт. за змістом веснянки зводяться до закликання весни, відображення підготовки поля, знарядь тощо. пісні і хороводи поділяються на тематичні групи відповідно до різних періодів весни. крім власне веснянок, в україні були поширені так звані «русальні» пісні, а на межі між весною і літом -  петрівки. в них оспівувалася весняна природа, відображалися народні звичаї, побут. велике місце в петрівках займала тема кохання. ще з язичницьких часів до нас дійшло прекрасне свято івана купала з його специфічними піснями. ними й розпочинається літній пісенний цикл. серед купальських пісень є ніжна лірика про кохання, залицяння та сватання, жарти, гумор, сатира, де дівчата висміюють вади хлопців, а хлопці - дівчат. все це надає святу веселощів, радості; обрядові пісні звеличують процес збирання врожаю, що практично завершує хліборобський календарний рік.серед відомих колективів, що досліджують і відтворюють українську календарно-обрядову пісенність  — фольклорний гурт автентичного співу "володар", основу репертуару якого саме календарні, обрядові, весільні пісні.