Іть, будь ласка)) цитатній план-характеристика образу герасима калитки)) з комедії івана карпенко-карого сто тисяч))

Герасим калитка герасим калитка - дріб’язкова людина, що трясеться над капіталом, як той кощій, що «над златом чахне». багатій втрачає спокій і сон, зривається на наймитах, дружині, слідкує за ко­жною крихтою хліба, бере в заставу волів кума, бо «так надежні-ше». а в результаті стає жертвою «жидівської» афери, бо бажання легкої наживи, заздрість до свого сусіда жолудя просто засліплюють йому очі. для цього героя гроші-багатство й всьому голова: 'та це чортзна-що! ви ударяйте на гроші-гроші всьому голова! ' йому здається,що наймити мало роблять і багато їдять: "настане день,то роботи не бачиш,а тільки чуєш,як губами плямають! " родинні почуття в герасима калитки притуплені власницькими інтересами.в одруженні сина на пузиривні він шукає лише наживи: "мені треба невістку з приданнім,з грі"а віддавши дочку заміж герасим вілмовився сплатити зятеві обіцяний посаг. у головного героя сліпа любов до землі: "їдеш день-чия земля? калитчина! диханіє спирає"та "ох,земелько,свята земелько-божа ти донечко! як радісно тебе загрібати без ліку! " та "я не буду панувати,ні! як їв борщ,так і їстиму,як мазав  чоботи дьогтем,так і мазатиму,а зате всю землю навкруги скуплю" дуже заздрив жолудю,пузирям і міг будь-яким шляхом бути кращим та багатшим від них: "ой пузирі! глябіть,щоб ви не попались,а замість вас калитку розіпре і я вам покажу,як " копач (боневентура)вмії трохи зормовляти не французькій мові: "вів ля буланже,вів ля ельзас,аб-а ельман! оле куто ля фуршет! оле кашон,ля помдетер,ві ля патрі" герасим говорить до нього: "тридцять літ шукаєте грошей,а нічогісенько не знайшли" у нього малий словниковій запас і постійно повторює один ивираз: "опит-велікоє діло! "та інші слова. шанує науку: "хе-хе-хе! от і тут наука! ні,ви против науки не йдіть! без науки,без струменту,без опиту,куди не повернися,нічого не " савка савка-кум герасима калитки. саме так герасим говорить до нього: "кращого компаньйона,як кум,не знайти! " він  не має грошей і тому постійно позичає їх у калитки.

Для поезії василя симоненка характерні прояви української класичної традиції. провідним мотивом творчості поета є любов до своєї україни, котру він називає матір'ю. саме синівською розмовою з матір'ю україною є вірш "задивляюсь у твої зіниці". у ньому митець висловлює свою велику любов: "україно! ти для мене диво! ", і велику тривогу за її долю: "ще не всі чорти втекли на небо, ходить їх до біса по землі". "я українець. оце і вся моя автобіографія" , — сказав колись василь симоненко. і тому він відстоює святе право бути вільним наодинці з україною, ітися їй, рідній, щиро зізнатися у своїх найпотаємніших почуттях:

найголовніше в кожному творі, те, що безумовно необхідно виділяти, – це герої твору. завдяки ним ми можемо зрозуміти, що хотів донести до нас автор, яка основна ідея певного твору і які висновки ми могли б з нього зробити. точно такий же випадок – це твір «митькозавр з юрківки» авторства стельмаха. тут є два ключових головних героя, поведінку і вчинки яких ми і повинні аналізувати для розуміння сутності всього твору.

я прочитав це літературне творіння, звичайно, дуже ретельно і уважно. я думаю, що мені вдалося відшукати і зрозуміти найголовніше, що було в цьому творі. зрозуміти все це було б просто неможливо без аналізу поведінки головних героїв, а саме сергія та митька. під час прочитання я склав певну думку про героїв, яке і буда викладено в цьому творі.

я можу з упевненістю сказати, що добре поставився як до сергія, так і до митька, мені дуже герої творіння «митькозавр з юрківки». чому так вийшло? та тому, що ці хлопці займалися як раз тим, чим потрібно. у свої юні роки вони пізнавали життя, веселилися, набиралися досвіду, ділилися один з одним цінною інформацією про життя і шукали собі веселі і цікаві пригоди. і це – абсолютно нормальна і правильна поведінка для людей такого віку. особисто у мене немає жодних сумнівів щодо того, що сергій і митя виросли здоровими, сильними і щасливими людьми, адже їх дитинство було сповнене цікавими подіями. вони провели дитинство так, як і потрібно. з цієї причини у мене до них лише найкраще ставлення з можливих.

на жаль, якщо ми порівняємо цих двох молодих людей і нашу сучасну молодь, то висновки будуть зовсім не на користь сучасної молоді. чому? відповідь проста – достатньо подивитися, як нинішні хлопчики і дівчатка проводять свій вільний час. вони, звичайно, теж гуляють і спілкуються з іншими дітьми, але роблять це набагато рідше, ніж діти кілька десятків років тому. у сучасних дітей є комп’ютери, інтернет, і цим засобам вони приділяють набагато більше уваги, ніж решті. жертвувати своїм дитинством, можливістю поспілкуватися і провести час з однолітками в догоду сидіння за комп’ютером – це просто неприпустимо і неймовірно. тим не менш, це відбувається. тому я можу сказати, що сергій і митько подобаються мені набагато сильніше, ніж сучасна молодь.

сергій і митько з прочитаного мною твори робили все правильно – розважалися, гуляли, вчилися жити. вони провели дитинство повністю правильно. тому моє ставлення до них – гарне.