Якщо зошит, то в клытинку, а якщо така ж сорочка, то вона а) у квадратик; б) ґраткова; в) картата; г) у цяточку; д) рябенька

Картата =============================================

Відповідь в) -  

Багато рис характеру, які ми виховуємо в собі з самого дитинства, за батьків або самостійно, нам у подальшому. на мій погляд, одним з таких якостей є терпіння. адже кожному з нас доводиться що-небудь терпіти. хтось терпить постійні пробки по дорозі на роботу, хто-то докори батьків, а хтось- щоденну фізичну біль, намагаючись встати на ноги після операції, щоб вести повноцінне життя. терпіння - це закон сучасного суспільства.так що ж таке терпіння? у словнику даля дається наступне визначення: «терпіння - це стан, властивість, протилежне нетерпінню, непостійності, необачності, запальності, вимогливості. терпіти - значить виносити, переносити, потребувати, страждати, кріпитися, мужатися, триматися». саме в терпінні проявляється сила і велич духу, лагідність, смирення, поблажливість. словник ожегова говорить нам, що терпіти – це миритися з наявністю, з існуванням чого-небудь мимоволі; стійко переносити що-небудь, наприклад, страждання, біль, незручність. у свою чергу словник ушакова стверджує, що терпіти - значить не вимагати поспішності, бути такою людиною, що завжди може відкласти розпочату, почекати.  народна мудрість, виражена в прислів'ях і приказках, говорить: «терпіння і труд все перетруть». і це, дійсно, так. терпіння притаманне кожному з нас, адже воно є головним законом життя. просто хтось має їм у більшій мірі, хто в меншій. багато людей, коли починає будь-яку справу, раптом стикаються з труднощами, забувають про свою мету й зупиняються на півдорозі. і лише деякі, терпляче й наполегливо працюючи, домагаються   майже всі професії вимагають від людини самовладання і стійкості духу, а головне – терпіння. адже будь-який успіх залежить не тільки від винахідливості, але і від терпіння. терпеливе ставлення до колег, підлеглих, уміння терпляче і уважно розбиратися в будь-якій роботі - ось професійне кредо будь-якого, закон сучасного життя.самим великим терпінням, на мій погляд, повинен володіти людина, що працює з дітьми, - це вчитель або вихователь. кожен день я ходжу в школу і бачу, як нелегко викладачам доносити знання до нас, учнів, не завжди бажають щось засвоювати й запам'ятовувати. але вчитель не має права здатися, це його робота, покликання. і терпіння – головний закон його життя. терпляче пояснюючи матеріал уроку, намагаючись по крупицях донести до учнів все саме нове й цікаве, вчитель відкриває нам двері у величезний світ, є зрозуміти і знайти себе, визначитися з життєвим вибором.терпіння – це ще і самий необхідний аспект для створення щасливої сім'ї. терпеливе ставлення до недоліків і слабкостей один одного – це головне в побудові сімейних відносин. а виростити дітей, здорових і морально, і фізично, можуть тільки терплячі батьки, поважають інтереси один одного і інтереси дитини.здатність проявляти терпіння є силою, з якою ніяка інша сила не зрівняється. русь-матінка не раз зазнавала набігів чужинців, але ніхто і ніколи не зміг розгромити і захопити нашу країну, а все завдяки волі і терпіння російського народу.росія – багатонаціональна держава. толерантне ставлення один до одного народів, що живуть в ній, їх дружба і взаєморозуміння – це теж терпіння, вміння приймати і поважати чужу культуру, релігію, традиції. саме це і робить нашу країну такою могутньою! важливо пам'ятати, що терпіння завжди щедро винагороджується: комусь приносить гроші або успіх, кому-то любов чи славу, самоповага або здоров'я. якщо ви змогли винести всі випробування на шляху до мети, значить, вас можна назвати по-справжньому терплячим і стійким людиною, гідним того, до чого ви прагнули.

Вісторію української літератури пантелеймон куліш увійшов насамперед як автор українського роману «чорна рада. хроніка 1663 року» (1857). у романі правдиво відтворено соціальні суперечності в україні після перемо¬жної визвольної війни: між поміщиками і селянами, шляхтою і міщанами, міщанами і козаками, козаками і селянами, старшиною та рядовим козацтвом. одним із наслідків цих суперечностей і стала «чорна рада», в якій взяли участь народні низи — «чернь». оця «чорна рада» була кульмінаційним епізодом у боротьбі за гетьманську булаву між павлом тетерею, якимом сомком та іваном брюховецьким. і хоча підступністю брюховецький здобув перемогу, автор показує нам і справжнє козацьке братерство, лицарство, честь. викликає повагу паволоцький полковник шрам, який прагнув до об’єднання україни. доля батьківщини, рідного народу визначає сенс життя шрама: «… всю україну до однієї булави», «як треба рятувати україну, байдуже мені і літа, і рани». йому властиві риси справжнього лицаря-запорожця, який понад усе любить свободу і зневажає небезпеку. гідний батька і його син — романтичний і мужній петро шраменко — «орел, а не козак». відчуваємо велику симпатію до нього самого автора: «він добрий був син і щирий козак, лучче йому з нудьги загинути, ніж панотця навік преогорчити і золоту свою славу гряззю закаляти». основним критерієм оцінки вчинків своїх героїв є для пантелеймона куліша їхня відданість рідному народові. недаремно полковник шрам підтримує кандидатуру сомка на гетьманство, бо він бачить, що саме яким сомко може зміцнити державність україни. сомка автор наділяє характерними рисами українського полководця і державного діяча — тими рисами, якими наділив його український народ в думах, піснях, легендах. ідея сильної української держави згуртовує навколо сомка представників різних верств тогочасного суспільства. виняткова чесність, відданість своєму народові, мудрість увиразнюють духовний і політичний портрет сомка як справді народного ватажка, фольклорно-епічного «батька». пізніше, коли сомка підступно полонив брюховецький, переяславського ; полковника ціною власного життя хотів урятувати козак кирило тур. та справжній лицар сомко навіть думки не допускає про такий порятунок. кирило тур — ще один яскравий тип характеру в романі. його життєва філософія — філософія свободи, любові й гуманізму, коріння яких — у легендах і переказах про козака мамая, в характері запорожців. ось як розуміє кирило сенс свого життя: «а в нас над усе — честь і слава, військова справа, щоб і сама себе на сміх не давала, і ворога під ноги топтала… слава ніколи не вмре, не поляже, лицарство козацьке всякому розкаже». пантелеймон куліш створив яскраві романтичні образи людей, відданих україні, справжніх патріотів